Хороші книжки про українські міста

DSCN0336
Івано-Франківськ лише нещодавно долучився до кола міст, котрі можуть похизуватися добре дослідженою урбаністичною історією. Довгий час на полицях книжкових магазинів зявлялася виключно краєзнавча література, тоді як інформацію про міський розвиток у широкому сенсі доводилося шукати хіба що у фахових монографіях. «Прорив» стався завдяки виходу серії «Моє місто», започаткованої видавництвом «Лілея-НВ».  До неї належить і розвідка Зеновія Соколовського «Архітектори радянського Івано-Франківська».

Це не просто біографічна справка та перелік реалізованих проектів. Перед нами постають історії життя девяти зодчих, що створювали новий образ Прикарпаття. Багато з них мали складні долі, понівечені війною та сталінським режимом. Втім, у часи «відлиги» та «застою» вони здобули великі можливості, а дехто плідно співпрацював з «системою». Результатом став специфічний «гуцульський стиль», втілений у численних базах відпочинку, колибах, адміністративних будівлях. Високі «ялинкоподібні» дахи на кілька поверхів органічно вписалися у гірський пейзаж та створили самобутні пластичні образи, які стали прикладом органічного поєднання традицій та сучасної функціональності.

У нарисах про прикарпатських архітекторів можна дізнатися чимало побутових подробиць. І це, здається, чи не найцінніше у книзі Соколовського. Вони дозволяють нам уявити, у яких умовах працювали ці люди, що їх спонукало, а що навпаки, стримувало. Завдяки таким «дрібницям» стає зрозуміло, чому архітектура і містобудування розвивалися в СРСР саме так. Не менш цікаво простежити звязок між характером творця та особливостями його проектів.

Загалом збірка Соколовського це така собі «шпаринка» у професійний світ радянських архітекторів. Написана цікаво, читається на одному подиху.

DSCN0337

Книга Юрія Ходорковського «Архітектура і час: Нариси проблем естетики архітектури» є прикладом того, як складна фахова проблема розкривається професійно, і водночас зрозуміло для широкого кола читачів. Це, погодьтесь, важливо: будують ніби і спеціалісти, а от невільними свідками їх експериментів стаємо усі ми.

Використовуючи приклади забудови українських міст, автор дарує читачеві незамінне — критерії, які дозволяють оцінити якість і доречність архітектурних форм. Ключове слово у книзі — тактовність. Тактовність у поєднанні історії та сьогодення, великого і малого, функціонального та естетичного.

Автор закликає нас не лише зберігати старовину, а й поважати сучасність. Зокрема, він наводить думку польського архітектурознавця В. Островського, який, посилаючись на резолюції, ухвалені на різних нарадах з питань реконструкції історичних центрів, підкреслює, що нові споруди, включені в існуючу забудову, мають бути цілком сучасними. Будь яке інше рішення було б фальшивим. Зазначимо, що в українській практиці така думка не є домінуючою. На фоні зникнення та деградації памяток старовини, численні новобудови навпаки прикрашаються масивним декором. Він не пасує до великих обємів, «забиває» візуальний простір та пригнічує красу навколишніх споруд.

Підходи до розвязання проблем сучасного містобудування Ходорковський ілюструє висновками і застереженнями багатьох експертів. Це робить його дослідження міні-хрестоматією з питань архітектурної естетики.

This Post Has Been Viewed 40 Times

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *