Одеса очима центральних ЗМІ: кримінал, вибухи та протести

Згадування про Одесу в новинах центральних інтернет-видань

Місцеві сайти є лише одним із джерел інформації про події, що відбуваються в місті. Більшість читачів дізнаються про них із центральних ЗМІ: із телебачення та інтернету. Та й довіряють центральним медіа більше, вважається, що журналісти там працюють якісніше. Тим часом мало хто замислюється над тим, як столичні видання добирають інформацію про те, що відбувається в регіоні, наскільки повною є ця інформація і чи можна їй вірити.

Саме на ці питання ми й вирішили пошукати відповідь у нашому сьогоднішньому дослідженні. Для аналізу ми узяли три найбільш популярних центральних інтернет-видання: «Українську правду», «Цензор.нет» та «Корепондент.нет». Ці ЗМІ можемо назвати й упізнаваними, й рейтинговими. «Цензор.нет» упродовж тривалого часу обіймає першу сходинку за кількістю переглядів по Україні, «Українська правда» вважається якісним й авторитетним інтернет-виданням. До недавнього часу це ж можна було сказати й про «Кореспондент», проте після зміни власника видання продовжує триматися на плаву швидше за інерцією.

Важливо зрозуміти: якщо читач (одесит чи мешканець інших регіонів) дізнається про події в Одесі виключно з центральних інтернет-ЗМІ, що саме він думає про це місто. Якщо ЗМІ пишуть виключно про кримінал, то читач вважатиме місто небезпечним для життя. Якщо про концерти та різноманітні культурні заходи, то, ймовірно, люди сприйматимуть населений пункт як культурну столицю країни. Тим часом пам’ятатимемо, що журналісти, відбираючи новини для висвітлення, піклуються не стільки про образ міста чи країни, скільки про кількість переглядів. Кримінал матиме більше заходів, ніж культурний захід. Тому, очевидно, образ обласних центрів, що виникає в результаті прочитання стрічок новин центральних ЗМІ, буде дещо викривленим. Звичайно, ніхто не може заборонити журналістам писати про кримінал, проте місцеві активісти (адже влада навряд чи буде цим займатися) мають подбати й про читабельні позитивні новини, аби Одесу, Харків чи, приміром, Дніпропетровск мали й «позитивну пресу» також.

Для того, щоб з’ясувати, як столичні журналісти пишуть про Одесу та інші обласні центри України ми обробили стрічки новин заявлених вище сайтів за два місяці: листопад та грудень. Саме цей період ми обрали через те, що події в регіонах були, як кажуть західні журналісти «newsworthy» – вартими новин. Зокрема йдеться про численні вибухи у Харкові та Одесі. Також не забуваймо про постійні загрози, з якими стикаються регіони, розташовані поблизу так званих ДНР та ЛНР, а також Криму. У цей же період у Вінниці та Запоріжжі відбулися протести проти міської влади.

Перейдемо до аналізу. До уваги ми брали лише ті новини, які сталися в регіонах (із нашої вибірки ми виключили Київ, а також Донецьку та Луганську області та АР Крим (оскільки три останні регіони є об’єктом постійної уваги журналістів, а отже, решта регіонів виявляться у заздалегідь програшній ситуації).

Відсоток новин з регіонів порівняно з новинами України та світу на усіх сайтах незначний (2,5-3%). («Українська правда» за обраний нами період дала близько 5290 новин. З них подіям в окреслених регіонах було присвячено 134 новини. Це 2,5%. Усе решта – новини України та світу. «Цензор.нет» дає більше новин – близько 8900 повідомлень. З них подіям в регіонах присвячено 242 тексти. Це 2,6%. І «Кореспондент.нет»  — 8865, з регіонів – 299, це 3,3%). Однак, незважаючи на ці цифри, ми не можемо сказати, що новини з регіонів на стрічках столичних ЗМІ ніхто не читає. Вони також набирають велику кількість переглядів. Наприклад, новина «Запорожские волонтеры отправят воинам в зону АТО бронеавтомобиль «Хомячок». ФОТОрепортаж» набрала на «Цензорі» 48 тисяч переглядів. Тим часом новина «МВД объявило о начале реформ. Начнут с ГАИ» – 15400. Тож журналісти центральних медіа ставлять на стрічку тільки конкурентоспроможні новини з регіонів. Адже вони мають зацікавити не тільки мешканців області, але й усіх жителів України.

На нашу думку, саме через те, що новини з областей мають цікавити усіх, не всі регіони однаково представлені на стрічці новин. Є такі області, про які за два місяці дали 1-2 новини, а є й такі, про які згадали 50 разів. Поглянемо на карту.

Новини про регіони у центральних українських ЗМІ

Отже, лідерами за кількістю згадувань є Харківщина та Одещина. На третьому місці – Дніпропетровщина. Інтерес до цих областей не згасав протягом листопада-грудя. І це при тому, що вибухи в Одесі розпочалися якраз в кінці листопада і в грудні. Із цього можемо зробити висновок, що інтерес до Одеси, як і до Харкова та Дніпропетровська, не залежить виключно від гарячих подій. Інша ситуація в Вінниці, де в грудні відбувалися протести проти обласної влади. У листопаді про цей регіон було небагато згадувань («Українська правда» взагалі нічого не писала про область), а от у грудні повідомлення з регіону зросли в декілька разів. Схожа ситуація і з Запоріжчиною. Невелика кількість згадувань у листопаді, натомість збільшення у грудні (воно пов’язано із інтересом до роботи АЕС та аеропорту).

Якщо поглянути на карту в цілому, то помітимо таку особливість: найбільше згадувань у регіонів, що межують із так званими ДНР, ЛНР. Зрозуміло, що у зв’язку із цим журналісти знаходять інформаційні приводи, пишуть про загрози, що виникають в регіоні, реакцію на ці загрози. Те саме стосується й Херсону – частина повідомлень пов’язана із можливими ризиками, які несе сусідство з анексованим Кримом. Хоча, звичайно, кількість згадувань не така велика, як у Харкова та Дніпропетровська.

У зв’язку із цим інтерес ЗМІ до Одеси теж потребує коментування, адже наш регіон не межує із «неспокійними» сусідами (Придністров’я, яке розглядають як загрозу для регіону, виключаємо, оскільки повідомлень про проблеми, пов’язані із цим, не було, навпаки згадаємо тут новину про те, що губернатор збирається закуповувати там електроенергію). Проте все ж таки увагу до міста у листопаді можемо пояснити як економічними причинами (серед згадувань у новинах події навколо НПЗ у Южному та ринку «7 кілометр»), так і тим, що тема сепаратизму, на жаль, не є для регіону закритою.

Новини про Одесу в центральних ЗМІ

Не можна не помітити й майже повну відсутність у новинах згадувань про західний регіон країни. Виняток – Львів, проте повідомлення про регіон – переважно кримінал та комунальні проблеми (схожа подача й новин у Полтавщині). Також не бачимо на мапі північних регіонів.

Отже, можемо зробити висновок, що журналісти центральних не прагнуть охопити усі регіони країни, натомість, найчастіше реагують саме на гарячі повідомлення. Ми ж пам’ятаємо про читача, який дізнається про події переважно із центральних ЗМІ. Що знатиме про події в регіоні, приміром, черкащанин, сумчанин і навіть тернополянин? Найголовніше, що сталося – це ДТП чи резонансний злочин.

Цікаво дізнатися, які саме новини стоять за цифрами. Що саме журналісти столичних медіа пишуть про події в регіоні? Усі тексти ми розподілили за тематикою: кримінал (надзвичайні ситуації та ДТП), загрози, пов’язані із проведенням у країні АТО, вирішення проблем на місцях (сюди ж відносимо як роботу місцевої влади, так і діяльність волонтерів), протести громадян.

Тепер подивимося на те, які новини переважають.

Теми новин з регіонів

Отже, найбільше центральні ЗМІ (як масові, так і якісні, як проукраїнські, так і проросійські) пишуть про кримінал у регіонах. Звичайно, серед цих новин є й повідомлення про вибухи, однак навіть якщо ми виведемо їх окремо, все одно кримінал переважатиме («Українська правда» дала  19 новин про вибухи, «Цензор» – 24, «Кореспондент» – 28). Серед повідомлень про кримінал насторожує також кількість новин про злочини, скоєні військовими, які публікує «Кореспондент» (таких повідомлень 20). І «Українська правда», і «Цензор.нет» також пишуть про такі злочини, однак на цих сайтах їх набагато менше (3 і 4 відповідно).

На другому місці протести громадян (це зокрема грудневі новини з Вінниці та Запоріжжя, у листопаді  згадування про мітинги сепаратистів, комуністів та інші). Цікаво, що «Кореспондент» опублікував подібних новин найбільше. Таким чином, якщо судити про ситуацію в регіонах виключно на основі цього видання, то складається враження, що окрім злочинів та протестів громадян в Україні більше нічого й не відбувається. Тут варто також зауважити, що серед протестів, про які писали «Українська правда» та «Цензор.нет», є не тільки ті заходи, на яких місцеві мешканці висловлювали незадоволення діями влади, а й мітинги, в яких громадяни протестували проти референдуму у так званих ДНР та ЛНР, підтримували народ Чечні, також заходи, присвячені річниці Майдану, та інші. «Кореспондент» же писав переважно про радикальні виступи громадян («сміттєва люстрація», «штурм», «активісти кидалися на депутатів» та ін.).

Єдине інтернет-видання, яке більше говорило про вирішення проблем на місцях (тобто про позитив), був «Цензор.нет». Видання багато уваги приділило діяльності волонтерів, роботі заводів, що виробляють зброю. Таким чином якщо «Кореспондент» писав про те, що на певному заводі вкрали деталі, то «Цензор.нет» публікував і новину про крадіжку деталей, і новину про поставку озброєння до зони АТО.

На останньому місці новини про загрозу, пов’язану із бойовими діями на Сході країни. Ці повідомлення переважно стосувалися Херсонщини та інформації про пересування російських військ, а також створень батальйонів територіальної безпеки, укріплення блокпостів та ін.

Також ЗМІ подавали інформацію про прощання з військовими, що загинули у зоні АТО (найбільше – «Цензор.нет» — 11 повідомлень).

Звичайно, таку ситуацію із поданням новин про регіони не можемо назвати оптимальною. При цьому не маємо забувати про особливості інтернет-видань (як центральних, так і місцевих). Це висока оперативність та подача великої кількості новин. Звідси – залежність від прес-релізму й мінімум ексклюзивних матеріалів. Подивимося на цифри.

Джерела новин, регіональні новини у центральних ЗМІ

Як бачимо, «Українська правда» та «Корреспондент.нет» надають перевагу прес-релізам (проте якщо в «Української правди» розрив між прес-релізами та центральними ЗМІ не надто значний, то у «Корреспондента» кількість посилань на прес-релізи більша майже у чотири рази). І тільки «Цензор.нет» більше «довіряє» центральним ЗМІ, ніж прес-релізам.

Місцеві ЗМІ стають джерелами новин рідше, ніж прес-релізи та повідомлення центральних ЗМІ. Далі – соціальні мережі (тут тільки у «Цензора.нет» приблизно однакова кількість повідомлень з місцевих ЗМІ та соцмереж). І зовсім мало маємо ексклюзиву. Щодо «Кореспондента.нет» зазначимо, що ці 8 з 10 ексклюзивних новин стосуються проблеми навколо Одеського НПЗ. Чому саме ця новина зацікавила видання настільки, аби присвятити їй так багато уваги?

Також ми вирішили визначити, яким виданням аналізовані нами сайти довіряють найбільше – й використовують їх як джерела новин.

центральні ЗМІ, які дають новини з регіонів

Отже, найчастіше журналісти аналізованих нами видань звертаються до інформаційних агентств: «Інтерфакс» та «Українські новини». На другому місці «Укрінформ». «УНІАН» використовують вкрай рідко. Ще одним популярним джерелом новин з регіонів стало «Громадське Телебачення», яке має своїх кореспондентів у регіонах, тож може постачати ексклюзивний продукт. Це ж можемо сказати й про «Радіо Свобода», матеріали якого найчастіше стосувалися діяльності волонтерів у регіонах та різноманітних патріотичних заходів, які влаштовували активісти на місцях.

Також ми звернули увагу на те, які місцеві ЗМІ найчастіше стають джерелами новин. Серед таких видань маємо й одеські. Звичайно, посилань на місцеві ЗМІ не так багато. Цікаво, що найчастіше посилаються на видання південного регіону: «НикВести» — Миколаїв, «Думская» і «Таймер» — Одеса, «Мост» — Херсон. Також маємо декілька згадувань видання «Винница.info». При цьому, наприклад, новини з Харкова, яких найбільше, найчастіше подаються із посиланням на центральні ЗМІ або прес-служби.

Місцеві сайти, які найчастіше використовуються центральними сайтами як джерела новин

Серед одеських видань, на які посилалися один-два рази: «048.ua», «Пора говорить», «Інфо центр», «Трасса Е 95», «Вести Ильичевск».

Серед харківських «АТН», «МедиаПорт», серед  дніпропетровських «0564.ua», серед львівських «ZIK» та інші.

* * *

Отже, серед регіонів України є такі області, що знаходяться під постійною увагою столичних журналістів, а є такі, про які зовсім не згадують. Таким чином, читачі (у тому числі й мешканці регіонів) лишаються без важливої інформації про те, що відбувається у їхньому місті. Чому це погано? Тому що демократія – це не тільки вплив народу на рівні центральної влади, а й на рівні місцевої та обласної. Яким чином пересічний читач зможе обрати свого представника серед кандидатів по мажоритарному округу чи ж претендентів на посаду мера? Зрозуміло, що кожен має робити свій вибір свідомо, а для цього намагатися дізнатися про політика найбільше. Проте й ЗМІ мають йому у цьому допомагати.

Ще одна проблема – це зосередженість центральних ЗМІ на гарячих подіях в регіоні. В результаті чого читачі сприймають, приміром, новини про протести у Вінниці як раптові: журналісти нічого не писали про конфлікти між населенням та обласною владою, тож усе було спокійно – і раптом, не зрозуміло чому, люди вийшли на вулиці й почали кричати. Але ж, як писали ще в радянських підручниках із журналістики: ЗМІ мають передбачати проблеми й писати про них ще до того, як вони набудуть загрозливих масштабів.

Звичайно, сьогодні в Україні за день трапляється багато новин, і центральні ЗМІ мусять встигнути написати про усе: і про АТО, і про Президента з Верховною Радою, і про нові витрибенькі Путіна, і про заяви занепокоєних європейців. Проте хотілося б бачити на стрічках новин центральних сайтів більше ексклюзивних повідомлень та власних історій (або хоча б передруків із інших – перевірених та авторитетних джерел).

Так само хотілося б протиставити щось кримінальним новинам. І тут заслуговує на увагу підхід видання «Цензор.нет», яке передруковує «гарні новини» із сюжетів центральних каналів. У переважній більшості випадків про діяльність волонтерів читачі сайту дізнаються саме із посиланнями на телевізійників. Хоча, звичайно, за «позитивні новини» мають відповідати й місцеві прес-служби (як державні, так і недержавні).

І насамкінець варто зазначити, що подібна подача новин з регіонів центральними сайтами ставить перед нами ще одну проблему – якісної роботи місцевих інтернет-видань. Адже, як показує наш аналіз, часом центральні ЗМІ беруть інформацію від того місцевого сайту, який першим зреагував на гарячу подію. Для всієї країни важливо, щоб цей сайт дотримувався стандартів. До того ж, саме місцеві видання мають суттєво доповнювати картину дня / тижня / місяця, яка подається центральними медіа. Саме на місцеві ЗМІ має лягати основне навантаження щодо пошуку власних історій та ексклюзивних джерел. Центральні ж ЗМІ мають робити це на своєму рівні.

Також бачимо доволі незначний відсоток новин із посиланням на соціальні мережі. Це свідчить про малу активність у деяких регіонах представників міської та обласної влади, громадських діячів у «Фейсбуці» чи «Твіттері». Тим часом саме соціальні мережі дають змогу поширювати альтернативний контент, писати про те, про що мовчать журналісти.

Що ж, сподіваймося, що в майбутньому матимемо достатньо журналістів центральних ЗМІ, які не задовольнятимуться поверхневими новинами, і місцевих кореспондентів, які готові будуть розширити уявлення країни про свій власний регіон та його можливості.

Наталя Стеблина

This Post Has Been Viewed 19 Times

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *