Чи багато у Львові ексклюзивних новин?

У першій частині нашого дослідження ми говорили про те, що місцеві сайти Львова «Захід.нет» та «Zik.com.ua» потроху стають всеукраїнськими за наповненням, друкуючи повідомлення не тільки про Львів чи сусідні регіони, а й про події, що стосуються усієї країни та світу. У другій частині ми побачимо наслідки такого підходу до подачі новин.

У зв’язку із переходом місцевих сайтів Львова до висвітлення всеукраїнських, світових подій та подій з інших регіонів України, журналісти місцевих сайтів не бачать на власні очі те, про що пишуть. Натомість зростає кількість повідомлень прес-служб та запозичених новин. Поглянемо на цифри (дані у відсотках).

власні

Відсоток повідомлень, інформацію для яких збирав кореспондент видання, незначний(сюди ми зараховували як новини, знайдені самими журналістами, так і заплановані (прес-конференції, заходи) та гарячі новини – нижче ми також покажемо відсотки). Хоча порівняно із, наприклад, одеськими сайтами він не найнижчий (в Одесі маємо 3-13%).

Якщо ж виокремити саме власні новини (без запланованих та гарячих) – тобто ті повідомлення, які знайшли саме репортери, кількість буде ще менша: за три тижні моніторингу у нашій вибірці – 3,4% (10 новин (Захід.нет)), 2,4% (18 новин (Zik.com.ua)).

Подібна картина є доволі передбачуваною: адже якщо місцеве видання починає писати про всеукраїнські та світові події, це не означає, що там з’являються корпункти. Відповідно новини можна тільки запозичувати, що й призводить до того, що кількість новин, які журналісти не бачили на власні очі, збільшується. До того ж, журналісти, завантажені пошуком новин з усіх усюдів просто не встигають доводити до пуття місцеву інформацію.

Цікаво й те, що серед запозичених новин також великий відсоток неексклюзивних повідомлень. Тобто медіа цитують медіа, які цитують прес-службу чи чийсь фейсбук. Здавалося б, логічним було запозичувати саме ексклюзивні повідомлення інших ЗМІ: оскільки власних повідомлень в інтернет-медіа, як правило, мало. Це б давало змогу «об’єднати зусилля» — і збирати для читача на одному сайті найцікавіше з усіх «куточків» мережі. Проте ексклюзивних повідомлень, які запозичуються з інших ЗМІ маємо 37,6% на сайті «Захід.нет» та 32% на сайті «Zik.com.ua». Тобто можна зробити висновок про те, що ексклюзивність новини – не єдиний критерій, за яким добираються повідомлення з інших ЗМІ. Скоріше за все, йдеться про те, щоб зібрати у себе на сайті найбільш читабельні, а не просто ексклюзивні повідомлення. Якщо взяти до уваги відсоток запозичення ексклюзивних матеріалів, а також значну увагу інтернет-медіа до криміналу, то можна зробити висновок, що в основному редакції цих ЗМІ йдуть за смаками аудиторії (чи за власними уявленнями про них), намагаючись зібрати у себе на сайті ті тексти, які наберуть найбільше переглядів.

Також ми визначили, з яких медіа львівські сайти запозичують повідомлень найбільше. Нам було цікаво, яким ЗМІ надається перевага: традиційним чи електронним. Звичайно, сьогодні різниця між ними досить незначна, оскільки усі мають свої сайти, тим не менш специфіка роботи, зокрема й кількість ексклюзивних повідомлень має різнитися.

Ось яку картину ми отримали (дані у відсотках):

запозичені медіа

Цікаво, що відсотки приблизно однакові: різниться хіба що використання матеріалів у радіо та пресі. Таким чином, не можна стверджувати, що традиційні медіа (радіо, ТБ чи преса) є «донорами» для інтернет-ЗМІ. Натомість найбільше запозичень ми маємо саме з інформаційних агенцій та інтернет-ЗМІ. І тут можемо стверджувати, що ще одним з критеріїв для добору новини мережевими ЗМІ є саме оперативність, адже названі медіа є з-поміж інших найбільш швидкими.

Також маємо значну кількість запозичень з телебачення та фейсбуку (в обидвох медіа маємо ще по два запозичення з твіттера – цікаво, до речі, що західні журналісти використовують твіттер як джерело новин набагато частіше, ніж українські). Причому ці запозичення мають схожий характер: найчастіше це новини, в яких висловлюється позиція: приміром, запрошений на ефір депутат дає відповідь на питання журналіста. Щодо соціальних мереж – передруковується пост певного лідера суспільної думки.

Запозичені новини з преси і радіо мають, як правило, ексклюзивний характер. Таким чином, ексклюзивні новини передруковуються переважно із преси, радіо, а також із телебачення та фейсбуку (але це зазвичай заяви джерел). Повідомлення ж, які перепубліковуються з інтернет-ЗМІ та інформаційних агентств є передруками і використовуються для того, щоб постійно наповнювати стрічку оперативною інформацією – і набирати необхідну кількість новин за добу.

* * *

 

Описаний формат подачі новин викликає дуже багато запитань про призначення подібних місцевих-немісцевих сайтів. Як правило, збільшення кількості повідомлень на стрічках новин призводить до зменшення ступеня їх ексклюзивності. Раніше це була проблема центральних сайтів, тепер, як бачимо, й місцевих теж.

Таким медіа важко контролювати владу (простіше передрукувати прес-реліз), ставати майданчиками для суспільного діалогу (немає часу на те, щоб забезпечити баланс думок), надавати слово звичайним громадянам й писати про їхні проблеми (адже у громадян немає прес-служби). Єдине, на що здатні такі сайти – виконувати роль своєрідних антологій, де збираються найбільш популярні й цікаві новини для аудиторії. Це дає змогу читачам бачити тло, бути поверхово обізнаним щодо усіх важливих подій, але не розуміти суті питань.

Місцеві сайти, які потроху стають глобальними, звичайно, можуть дорівнятися за подачею і за охопленням новин до центральних, однак при цьому ми отримуємо лакуну у медіапросторі: місцеві події лишаються невисвітленими. А саме від місцевих медіа і того, як вони виконують свої функції, залежить те, наскільки успішними будуть реформи, ініційовані центральною владою, хто саме стане цією владою і чи буде ефективною комунікація між регіоном та центром.

Наталя Стеблина,

експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика,

координатор Всеукраїнського моніторингу регіональної преси

 

This Post Has Been Viewed 13 Times

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *