Як одеські журналісти пишуть про пенсіонерів

Твердження про те, що пенсіонери та інтернет – речі несумісні, давно неактуальне. Так, ми не можемо говорити про те, що усі вони користуються мережею, однак зростання аудиторії WWW зараз відбувається якраз за рахунок користувачів, яким за 60. Адже усі інші – вже в інтернеті.

У США приблизно чверть пенсіонерів — активні юзери WWW. Згідно із дослідженнями, які були проведені у РФ у 2013 році, інтернетом користуються 32% 56-60-річних, 13% 61-72-річних та 6% опитаних, що старші 72 років. При цьому серед 56-60-річних 7% зізнаються, що проводять у мережі забагато часу.

Орієнтуючись на ці цифри, ми вирішили дослідити, наскільки мережа задовольняє інформаційні потреби пенсіонерів. Для цього був проведений контент-аналіз провідних сайтів новин Півдня України за півроку (травень-жовтень 2015). За цей період ми фіксували усі тексти, які містили у заголовку вказівку на пенсіонерів чи літніх людей. І ось які дані ми отримали.

Як часто сайти новин пишуть про пенсіонерів?

кількість новин про пенсіонерів

Кількість згадувань за півроку дуже незначна, тому вже на основі цих кількісних даних можемо сказати, що редакційною політикою провідних сайтів Півдня України не передбачено задовольняти інформаційні потреби цієї верстви населення.

Оскільки ми маємо дані про висвітлення життя переселенців цими ж сайтами, ми порівняли кількість згадувань про ці дві суспільні групи. І ось що ми отримали:

як пишуть про пенсіонерів та переселенців: порівняння

Як бачимо, ані пенсіонери, ані переселенці не є улюбленими героями журналістів-інформаційників. На сайтах «Трасса Е95», «Никвести» та «Одесская жизнь» картина є досить схожою. Натомість на «Думській» маємо більше згадувань про пенсіонерів (як побачимо нижче – за рахунок кримінальних новин в тому числі), «Херсонские вести» ж навпаки більше пишуть про переселенців, але це пов’язано зокрема із увагою до кримчан-переселенців.

Пенсіонери – активні чи пасивні члени суспільства?

Звичайно, для того, аби проаналізувати картину висвітлення життя пенсіонерів, нам недостатньо тільки кількості згадувань. Для початку ми вирішили визначити відсоток новин, в яких пенсіонери показані активними членами суспільства, які беруть участь у громадському та політичному житті, відстоюють свої права, організовують певні заходи, передають свій досвід іншим тощо. Також ми фіксували новини, в яких пенсіонери зображуються пасивними людьми, що потребують допомоги, а самі нічого зробити не можуть.

пенсіонери в новинах: активні чи пасивні

Ми бачимо, що усюди, окрім одного сайту, більше пишуть про пасивних пенсіонерів. І як дізнаємося пізніше, це результат того, що літні люди часто стають героями кримінальних новин або ж передвиборчої «джинси».

Таким чином, інформаційні сайти Півдня України формують у своєї аудиторії стереотип щодо літніх людей: типові ситуації – це пенсіонери-жертви нападів або ж безпомічні люди, яких підтримують наші невтомні політики.

Провідні теми новин про пенсіонерів

Щодо пенсіонерів, про яких і так пишуть дуже мало, бачимо невтішну картину: у новинах переважає кримінал та джинса.

теми новин пр опенсіонерів

Щодо криміналу, варто також звернути увагу на подачу подібних текстів.

  • Новини про самогубства

Насторожують новини про самогубства пенсіонерів. Усього ми знайшли три повідомлення на цю тему на різних сайтах і, здавалося б, така кількість незначна, аби говорити про загрозливі тенденції. Тимчасом у двох текстах є вказівка на те, що причиною самогубства став саме соціальний статус: «В России умер пенсионер, поджегший себя на почте из-за маленькой пенсии». У наступному повідомленні читаємо таке: «По информации очевидцев, мужчина написал предсмертную записку, в которой указал, что завещает все свое имущество внукам и уходит из жизни, поскольку сильно устал от того, что много денег уходит на его лечение». Згідно зі стандартами журналісти мають утримуватися від вказівок на причину самогубства. Тим більше, що в останньому випадку ця інформація взагалі може не відповідати дійсності, оскільки очевидці не є надійним джерелом інформації.

  • Новини про безпомічність пенсіонерів

Звернімо увагу на такий заголовок: «Спасатели вызволили забаррикадированную мусором пенсионерку в Котовске». Звичайно, цей текст позитивно характеризує рятувальників, проте сам по собі не має жодної інформаційної цінності. Намагаючись прикрасити новину незвичними деталями, журналісти думають про велику кількість переглядів, проте, ймовірно, не замислюються над тим, наскільки коректною є така подача інформації. От іще один приклад «Одесская полиция разыскала дом пожилого мужчины, забывшего свой адрес». Також новина не має жодної інформаційної цінності. Якщо чоловік загубився, про це, звичайно, варто повідомити, однак у тексті наголос саме на тому, як добре працює наша поліція. Звернімо увагу й на характеристики, які даються поліцейськими герою у самому тексті: «прочапал он неслабо, в его-то возрасте, километров так 5 от дома», «дедуля, кряхтя, выбрался», «божий одуванчик», «потеряшка».

  • Новини із нагнітанням страху

Журналісти люблять виносити у заголовки страшні деталі, а якщо ми звернемо увагу на те, що кількість кримінальних новин переважає, то подібний підхід може призвести до неадекватного уявлення про те, що пенсіонери – постійні жертви нападів.  Приклади:

  • В Одессе зарубивший старушку топором «Раскольников» избежал пожизненного
  • В Одессе старушку забили ногами за три кастрюли и мобильный телефон
  • Сын убил отца-пенсионера в Николаеве
  • … та ще багато схожих прикладів.

Подібні новини, як зазначає Л. Кобилянська, формують «страх перед вулицею, страх перед суспільством, страх узагалі жити».

* * *

Отже, сайти Півдня України в цілому мало цікавляться життям пенсіонерів і висвітлюють його дуже поверхово. Найчастіше пенсіонерів саме використовують: журналісти в кримінальних новинах, аби набрати більше переглядів, політики – у джинсі, аби показати себе у ролі дбайливих альтруїстів.

Новин про активних пенсіонерів дуже небагато. І те серед таких текстів переважають ювілейні портрети, коли журналісти пишуть про довгожителів. Частіше літні люди виступають у ролі жертв, яких обдурили, обікрали або ж підкупили під час виборів.

Хотілося б також звернути увагу на некоректні стилістичні звороти, які використовуються журналістами, наприклад «бабки», «старичок», «дедуля» та ін. Тим самим журналісти додатково наголошують на їх безпомічності.

Звичайно, інтернет не є єдиним джерелом інформації для пенсіонерів, чого, до речі, не можна сказати про молоде покоління. Тому важливу для себе інформацію літні люди зможуть знайти й у газетах та на телебаченні. Проте журналісти інтернет-видань мали б подумати і про те, що пенсіонери мають багато дуже вигідних характеристик як читачі. По-перше, як свідчать дані досліджень, кожен п’ятий цікавиться в інтернеті новинами. По-друге, серед літніх людей більше постійних читачів, молодь, згідно з даними Н. Лосєвої, мало орієнтується на бренди. По-третє, ця аудиторія постійно зростає. Однак, якщо сучасні популярні мережеві видання не змінять свого підходу до відображення життя цієї  соціальної групи, вона знайде для себе інші інтернет-ЗМІ, тож навряд у майбутньому сучасні популярні видання збережуть за собою такий статус.

Наталя Стеблина

матеріал створений у співпраці із Центром інформації про права людини

 

This Post Has Been Viewed 6 Times