Влада чи громадяни: кого обирають одеські інтернет-ЗМІ?

Колись вважалося, що інтернет зможе докорінно змінити систему доступу до ЗМІ. Традиційно вона була ієрархічною: люди, що мали високий статус у суспільстві – владу, вплив, гроші, – цікавили журналістів набагато більше, ніж пересічні громадяни з їхніми проблемами. З розповсюдженням мережі почали говорити про те, що скоро «ті, хто був нічим, стануть усім», – і завдяки всесвітньому павутинню ієрархію доступу до ЗМІ вдасться зламати.

Тим не менш, інтернет-видання від самого початку свого заснування розвивалися швидше за логікою традиційних видань, ніж впроваджували власні правила гри. Цікаво, наприклад, що «на зорі» мережевої ери українські онлайн-ЗМІ практично не використовували такі природні для інтернет-текстів гіпертекстуальність, інтерактивність та мультимедіа. І якщо останнє можна пояснити технологічними причинами – переглядати відео та інші файли великого обсягу в інтернеті 15 років тому було не так просто, як зараз. То от поставити лінк на інші публікації сайту чи відкрити коментарі для відвідувачів – елементарно.

Сучасні спостереження медіаекспертів Інституту демократії імені Пилипа Орлика показують, що місцеві сайти у переважній більшості випадків друкують велику кількість запозиченої інформації (у грудні 2017 року подібних текстів було 60%). Провідними джерелами інформації при цьому виступають місцева влада та правоохоронні органи. Відповідно, кримінал на багатьох сайтах – тема, що висвітлюється найчастіше.

Проте чи можна назвати цю ситуацію типовою? Можливо, раніше, як тільки місцеві онлайн-видання були засновані, вона була іншою? Цікаво, як місцеві сайти новин працювали із джерелами інформації десять років тому? Чи був для них характерним традиційний для газет чи телеканалів підхід цитувати тільки сильних світу цього? Чи, можливо, вони спробували хоча б на початку свого існування підірвати ту саму «ієрархію доступу»?

Ми вирішили розібратися із цим питанням, дослідивши контент двох найстаріших одеських сайтів «Репортер» (існує з 2004 року) та «Думская» (рік заснування – 2008). Аналізувалися новини з 2005 до 2014 року (один тиждень щороку – з понеділка по п’ятницю)[1]. У кожній новині визначалися джерела: місцева влада, силові структури, громадяни, експерти, підприємці та ін. Отже, хто найчастіше потрапляв у центр уваги місцевих сайтів новин?

Кого в Одесі найбільше згадують в новинах?

Перші позиції нашого рейтингу обіймає місцева влада із середнім показником 23%-27%. На другій позиції силові структури та МНС – 16%-21%. І «бронзу» отримують політики – 10%-13%.

[1] До вибірки потрапили тексти інформаційних жанрів за тиждень кожного року з понеділка по п’ятницю: (28 лютого – 4 березня 2005, 6-10 лютого 2006, 22-26 січня 2007, 15-19 грудня 2008, 23-27 листопада 2009, 11-15 жовтня 2010, 26-30 вересня 2011, 4-8 червня 2012, 27-31 травня 2013, 7-11 квітня 2014).провідні джерела новин на одеський сайтах репортер та думская

Цікаво, що інтерес обидвох ЗМІ до різних суспільних груп приблизно однаковий. Хіба що «Думская» більше цікавиться думкою експертів, а «Репортер» упродовж декількох років більше писав про події за кордоном, цитуючи тамтешніх представників влади. Отже, аналізуючи новини одеських видань за дев’ять років, отримуємо ієрархію, в якій нагорі – місцева влада, внизу – експерти. При цьому громадянам та підприємцям приділяється у три-чотири рази менше уваги, ніж владі.

Однак за період нашого моніторингу ми, звичайно, звернули увагу на те, що увага сайтів до певних соціальних груп не завжди стабільна. Найбільше це стосується категорій: «влада», «політики» та «громадяни». Розглянемо їх.

Влада в об’єктиві місцевих ЗМІ

Отже, в середньому – кожна третя новина місцевих медіа містить повідомлення від влади (місцевої чи центральної). Влада традиційно є провідним джерелом інформації для сайтів – такою ж є ситуація і сьогодні.

Центральна vs місцева влада

Тепер розподілимо отримані дані за роками:

влада як джерело інформації на сайті думская Як бачимо, місцева влада – провідне джерело новин, однак можемо говорити і про те, що у певні періоди центральна влада також постачає інфоприводи одеським ЗМІ. Наприклад, 2007 рік на «Репортері». Маємо 18% новин від центральної влади. Переважна більшість із них написані із посиланням на Олександра Мороза, який на той час був головою Верховної Ради. 24 січня він приїхав з робочим візитом до Одеси, і «Репортер» присвятив цьому вісім новин.

Зростання уваги до центральної влади бачимо й на сайті «Думская» у 2009-2010 роках. Тут маємо доволі просте пояснення: у 2009-2010 роках сайт тільки розвивався і тому мусив збільшувати кількість повідомлень на стрічці. Показник ексклюзивності у цьому ЗМІ на той час був незначним. Тому сайту просто потрібно було запозичувати інформаційні приводи, аби упоратись із щоденною нормою новин. Найпростіший спосіб це зробити – процитувати повідомлення загальнонаціональних сайтів або ж прес-службу влади. Цікаво, що при цьому частина новин про центральну владу ніяк не стосується Одеси напряму і не має відповідної географічної «прив’язки». Приклади заголовків: «Янукович достиг в Москве «существенного прогресса» по газу», «НБУ отказался смягчать правила обмена валюты» або «Янукович запретил выселять людей из общежитий».

А от з 2011 року кількість новин про владу на сайті починає зменшуватися, відповідно до цього – зростає відсоток ексклюзивних повідомлень, який і до сьогодні лишається одним із найбільших у регіоні.

Відповідно, маємо говорити про деякі закономірності: збільшення повідомлень на стрічці новин інтернет-ЗМІ призводить до збільшення повідомлень із запозиченими інфоприводами. Основним джерелом інформації при цьому виступає влада – найчастіше місцева або й центральна. І навпаки – збільшення відсотку ексклюзивності призводить до того, що сайт менше залежить від повідомлень влади.

Також, якщо коментувати «географію» новин цих двох сайтів, то бачимо, що вони практично не зацікавлені міжнародними новинами, надаючи перевагу місцевим.

Місцева влада та місцеві політики

Отже, місцева влада в середньому отримує 20-30% уваги від ЗМІ, залежно від інформаційної картини дня/тижня/місяця. Однак, і політики часом можуть конкурувати із владою, особливо перед виборами, коли сайти можуть друкувати «джинсу».

влада та політики як джерела інформації на сайті репортер

Приміром, у 2009 році маємо показник уваги 30-36%, оскільки журналісти висвітлюють звіт мера перед містом, а також скандал навколо опозиційних до мера каналів (Гурвіц заявляє про необхідність ремонту у приміщенні Одеського телецентру, журналісти каналів – про замах на свободу слова). Додамо сюди новини, що стосуються теми здоров’я (історія зі «свинячим грипом» відбувалася якраз у 2009) – і отримаємо пояснення щодо високої уваги ЗМІ до позиції влади.

Цікаво, що у цей же період журналісти активно висвітлюють думки політиків щодо ситуації у місті – особливо це помітно на сайті «Репортер» (2007-2008 роки 4-7%, 2009-2010 – 15%).

Також цікаво звернути увагу на 2010 рік, тиждень нашого моніторингу припав на передвиборчу кампанію, тоді – у 2010 її виграв кандидат від «Партії регіонів» Олексій Костусєв. Тут журналісти навпаки – менше пишуть про діяльність місцевої влади (оскільки обидва ЗМІ не підтримують Гурвіца). При цьому збільшується відсоток матеріалів, де джерелом виступають політики. На «Думській» ця кількість навіть співставна із повідомленнями влади. На «Репортері» політиків цитують трохи менше, проте можемо говорити про «джинсу» на користь Коробчинського та Тігіпка.

У 2008 році ми аналізували тиждень у грудні, тому велика кількість інфоприводів за участю місцевої влади пояснюється анонсами різноманітних новорічних заходів, повідомленнями про рух транспорту та ін.

В цілому – картина, яку ми бачимо на сайтах за ці дев’ять років підтверджує нашу тезу про залежність порядку денного місцевих ЗМІ від повідомлень влади. У 2008-2009 роках – збільшення уваги до повідомлень влади, 2010, 2012, 2013 – зменшення на обидвох сайтах. Варто тут зазначити і схожі тенденції щодо уваги до політиків (зростання до 2010, незначне спадання у 2011, потім знову спадання у 2013 – і зростання у 2014). Отже, місцева влада та політики (найчастіше певним чином пов’язані із власником ЗМІ) визначають те, як ЗМІ пишуть про місцеві справи. А отже, впливають на те, як аудиторія сприйматиме події.

Цікаво тут прокоментувати 2011 та 2014, коли показники двох сайтів розходяться. У 2011 на сайті «Репортер» значно збільшується норма матеріалів на стрічці – і видання починає писати не тільки про події в місті, але й в інших регіонах України, публікувати всеукраїнські та міжнародні новини. Також сайт виходить на режим роботи 24/7. У цьому ж році фіксуємо суттєве збільшення повідомлень від центральної влади. Відповідно падає кількість новин про місцеві справи.

Сайт «Думская» — навпаки зосереджується на критиці діяльності мера Олексія Костусєва. На цей же період припадає затримання віце-мера М. Ільченка, відтак видання публікує щодо цього ексклюзивні матеріали, бере коментарі у політиків. Як у 2009, так і у 2011 – очевидне негативне ставлення видання до мера. Наведемо декілька заголовків.

Про Гурвіца:  «Гурвиц отчитался. Радость-то какая!» (новина про звіт міського голови), «Мэр Одессы тасует кадры в социальной сфере» (новина про кадрові перестановки в мерії), «Гурвиц боится выдать больше, чем нужно» (новина про нарахування адресної муніципальної допомоги одеситам).

Про Костусєва: «Журналистам можно спать спокойно. Костусев пообещал не убивать представителей СМИ», «Костусев о поездке в Израиль: «Мотанулся лечить распухшую губу, куда было поближе», «Костусев вчера ездил в Администрацию Президента решать вопросы».

Згодом схожі прийоми «Думская» застосує і на адресу М. Саакашвілі. Тут можна зазначити, що увага видання до місцевого політика залежить, звичайно, і від ставлення самого ЗМІ до нього. Цікаво, що якщо ставлення різко негативне – як-от до Костусєва, то спостерігаємо збільшення саме ексклюзивних повідомлень на цю тему. Наприклад, у 2011 на «Думській» фіксуємо збільшення подібних новин порівняно із 2010 утричі (з 6% до 18%). Тобто робота журналіста «у полі» має співвідноситися з інтересами власника.

Щодо 2014 року – а ми аналізували квітень – також спостерігаємо суттєві розходження на сайтах. 2014 рік був першим випадком за усі дев’ять років, коли кількість новин від громадян на сайті «Думская» була більшою за кількість повідомлень влади (25% проти 17%). Видання детально висвітлювало мітинги та протести в Одесі та інших регіонах України. «Репортер», який уже на той час мав за власника Сергія Ківалова, навпаки публікував більше інформації про заплановані заходи і мітингами цікавився набагато менше.

Громадяни

Якщо коливання уваги місцевих ЗМІ до таких категорій, як силові структури, підприємці можна пояснити наявністю інформаційних приводів, гарячих чи резонансних подій, то от у категорії «громадяни» спостерігаємо зростання уваги від 2011 року. Звичайно, високі показники у 2014 році ми можемо пояснити тодішніми бурхливими подіями у країні, але, вочевидь, кількість новин, написаних на основі повідомлень від пересічних одеситів, зростатиме і надалі. Якраз із 2011 року журналісти починають активно використовувати дописи очевидців у соціальних мережах. Це і дозволяє трохи «збалансувати» новини, написані на основі прес-релізів від місцевої влади. Хоча, звичайно, тематика новин, джерелами яких виступають пересічні громадяни, переважно стосується ДТП та курйозів.

влада та громадяни як джерела інформації на одеських сайтах* * *

Від початку своєї появи одеські мережеві ЗМІ значно виросли у технологічному плані. Вони так і не перейшли до режиму роботи 24/7 (нічні повідомлення з’являються на сайтах тільки у випадку гарячих подій), проте опанували мережеву «мову». Наприклад, «Думская» — один із тих сайтів, який найбільше коментують. Окрім того, надає читачам довідних про ключових героїв новин (політиків, бізнесменів, активістів), пов’язуючи новини гіперпосиланнями. Із «Репортером» ситуація на сьогодні скрутніша, але ми можемо говорити про те, що видання зразка 2008 року було доволі якісним, публікувало розлогі бекграунди, а також дбало про баланс думок.

Тим не менш, наше дослідження дозволило показати і деякі «слабкі місця» — залежність видань від порядку денного влади (причому тут логіка така: чим більше повідомлень, тим більше цієї залежності). Мережеві видання так само, як і традиційні, найбільше пишуть про тих, хто має у суспільстві певний статус. При цьому власних інформаційних приводів видання виробляють дуже мало.

Також онлайн-медіа, як і газети, дуже некритично ставляться до представників центральної влади. Як показували і наші попередні дослідження, візити перших осіб держави зазвичай подаються в урочистій атмосфері. Видання просто переповідають, що було сказано президентом чи міністром, але не контролюють, приміром, чи були виконані попередні обіцянки. Як бачимо на прикладі сайту «Репортер» — публікуються усі виголошені міністром тези, навіть ті, що ніяк не пов’язані із містом. Відповідно центральна влада просто отримує додатковий майданчик для піару.

Аналізовані видання не можна назвати незалежними, оскільки в періоди передвиборчої кампанії або ж для того, щоб дискредитувати ту або іншу політичну фігуру, сайти починають «засипати» своїх читачів замовними матеріалами. Згідно із даними ІДПО, під час затишшя – між виборами – місцеві медіа зазвичай не публікують великої кількості «джинси», а от передвиборча кампанія призводить до зростання кількості таких публікацій удвічі, а то й утричі. Так само і зараз: середня кількість «джинси» на місцевих сайтах – 7,9%, в Одесі – 14,5%. А от у вересні 2015 року – під час передвиборчої кампанії ця цифра була удвічі більшою – 34%.

Ще одне спостереження – на початку 2010-х років одеські видання мали можливість перейти до висвітлення загальноукраїнських та міжнародних новин (це найочевидніше на сайті «Репортер»). Якби це сталося, то сьогодні в Одесі ми б мали сайти, які б працювали так, як львівські, де лише четверта-п’ята частина повідомлень – місцеві новини, решта – всеукраїнські та міжнародні. Ймовірно, подібна модель просто не прижилася в регіоні або ж не знайшла відгуку у читачів.

Модель мережевих новин, які зазвичай містять мало ексклюзивної інформації та велику кількість пресрелізму та копіпасту, породжує доволі багато питань щодо майбутнього новин, а також місцевих медіаринків. Для демократичних зрушень в Україні вкрай потрібен доступ громадян до якісних новин про місцеві справи. Без цього неможлива інтеграція місцевих громад, а також її участь у політичних процесах. На прикладі видання «Думская» можемо говорити про певний прогрес (наприклад, стабільний відсоток ексклюзивних повідомлень, а також відносну незалежність від повідомлень влади). Також знаходимо цікаві аналітичні публікації. А от на сайті «Репортер» маємо сумну картину: дуже низький відсоток ексклюзивності і засилля пресрелізму.

Для місцевих сайтів, відтак, дуже важливо знайти власну модель, за якої норма публікацій на стрічці буде достатньою для того, щоб охопити усі важливі події в регіоні, але водночас не буде занадто великою, аби не перетворитися в результаті на простір для поширення прес-релізів влади та силових структур. Важливо також зважати на баланс між повідомленнями від різних суспільних груп населення, аби ніхто не почувався відкинутим геть.

Незважаючи на те, що ми живемо за часів глобалізації, демократичні процеси, як і раніше починаються на місцях. Відтак якість демократії напряму залежить від якості місцевих новин.

Наталя Стеблина

 

This Post Has Been Viewed 119 Times

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *