Передвиборчі симпатії одеських інтернет-ЗМІ (рейтинги згадуваності політиків та партій)

Політична джинса стає провідною зброєю для просування політичних партій в одеському секторі інтернету. У цьому переконуєшся, коли читаєш стрічки новин популярних одеських сайтів. Деякі політичні партії, а також кандидати в депутати по мажоритарних округах – постійні герої новинних матеріалів багатьох одеських інтернет-видань. Тим часом багато кого обійшли увагою. Вашій увазі пропонуємо результати контент-аналізу стрічок новин одеських сайтів. Саме на основі цього дослідження ми й дізнаємося, які партії та політики є фаворитами у регіональних журналістів, а хто – взагалі не має шансів звернутися до виборців через ЗМІ.

З початку передвиборчої кампанії кількість матеріалів про діяльність політиків та партій на деяких одеських сайтах зросла у п’ять-сім разів. Ми моніторили стрічки новин чотирьох популярних одеських сайтів (Думская, Трасса Е 95, Таймер, Одесская жизнь) з 28 серпня до 19 жовтня. І якщо в кінці літа – на початку осені сайти давали за тиждень 10-15 матеріалів, то на початку – в середині жовтня їх було вже 60-70. До речі, найбільшу кількість матеріалів про політиків ми зафіксували у тиждень з 29 вересня по 5 жовтня. Якраз на цей тиждень припав екшн під назвою «Шуфрич, Правий сектор і сміттєвий бак».кількість новин про політиків в одеських інтернет-ЗМІ упродовж передвиборчої кампанії

Усі сайти відгукнулися на цю непересічну подію, причому до цього згадувань про Шуфрича на стрічках одеських сайтів майже не було. Після цього інтернет-ЗМІ дали від 13 (Думская) до 27 (Одесская жизнь) новин про політика. Цікаво й те, що у випадку із Шуфричем немає традиційного спаду уваги до героя після самої події. Адже зазвичай інтернет-ЗМІ у перші години активно пишуть про «гарячу подію», а вже наступного дня якщо й згадують про це, то 1-2 рази, не більше. Приміром, коли до Одеси приїжджав Віктор Федорович Легітимний, то наші сайти писали про його візит, усі пов’язані із ним ексцеси та перли тільки у день візиту. А от наступного дня вже й духу В.Ф. на стрічках новин не було. Проте, як бачимо, пан Шуфрич обігнав і перегнав свого колишнього боса. Згадування про політика й саму подію знаходимо і через тиждень після неї.

В середньому ж, одеські інтернет-ЗМІ дають за тиждень близько 40 матеріалів. І, як бачимо, майже усі сайти, окрім «Таймера», після «тижня Шуфрича» повернулися до звичного «передвиборного» ритму.

Лідер вересня — губернатор

Проте які герої стоять за цими цифрами? Якщо на початку передвиборчої кампанії це були Гончаренко, Палиця, Ківалов, Гурвіц, Скорик, Юсов, то в жовтні до цієї компанії приєдналися нові персонажі: Фабрикант та Крук. Якщо увага до постаті Фабрикант пов’язана зі звичкою деяких видань робити новину із першого-ліпшого допису політика на своїй сторінці у ФБ, то про Крука згадували у зв’язку із затриманням СБУ. Про деяких політиків взагалі перестали писати. Зокрема про Гурвіца та Юсова (про останнього згадували через замах).

Рейтинг згадуваності політиків у інтернет-виданнях Одеси (вересень)
На що хотілося б звернути увагу? На те, як по-різному інтернет-видання відбирають новини про політиків. Приміром, Палиця. Думская, Таймер та Одесская жизнь дали про нього 6-7 матеріалів за місяць. А от «Трасса Е 95» знайшла 18 приводів згадати про губернатора. Проте цікаво, що не всі ці згадки мають позитивний характер. Зокрема за вересень «Трасса Е 95» опубліковала близько десятка матеріалів про те, що Палиця ймовірно піде з посади після виборів. Причому коментували цю «новину» і Пундик, і Чекіта, і… хто тільки не коментував. Для чого? А ви подумайте!

Також багато це видання писало про Гончаренка. Оскільки він і Палиця – представники однієї політичної сили, то висвітлення його діяльності на сайті було подібним.

Ще один герой новин – Скорик. Думская та Одесская жизнь написали про нього 1-2 матеріали. Трасса і Таймер – по 13. Така сама ситуація і з Фабрикант. Думская та Одесская жизнь – по одному матеріалу. Трасса і Таймер – по дев’ять. (Нота бене: співпадіння кількісті матеріалів – не просто збіг обставин. Просто матеріали – одні й ті ж, щоправда, заголовки різні).

Про Ківалова найбільше написала «Одесская жизнь». Але ці згадки також не є позитивними. Взагалі ж цей політик та його піарники вміють грати на слабинках ЗМІ. Зверніть увагу на те, що кількість матеріалів про нього значна у всіх чотирьох виданнях, хоча всі ці ЗМІ мають різні позиції щодо депутата.

Так само не віднаходимо значних коливань уваги щодо Шуфрича. Тут на першому місці «Одесская жизнь», проте видання окрім подій, пов’язаних із побиттям політика, час від часу активно його «тролило». Наприклад, новинами про те, що одесити зробили його героєм фотожаб або ж що одесити жартують щодо нього в інтернеті.

Ну, і Крук: найбільше про його затримання писала «Думская», інші ж видання не настільки ретельно слідкували за розвитком подій.

Лідери жовтня – Ківалов та Шуфрич

Тепер поглянемо на фаворитів жовтня.

Рейтинг згадуваності політиків у інтернет-виданнях Одеси (жовтень)
У жовтні про Гончаренка й Палицю майже ніхто не пише. Натомість у лідери виходить… Ківалов. За місяць у нього 8-18 згадувань. Проте матеріали про політика, як правило, мають інформаційний привід (бонус піарникам, які власне й потрібні для того, щоб пропонувати журналістам новини, а не джинсу про свого роботодавця). Що відбувалося із Ківаловим у жовтні? По-перше, з’явилася інформація про те, що він нібито голосував за закон про УПА. Потім цю інформацію прес-служба політика спростувала. По-друге, з’явилася інформація про те, що на нього нібито заведено справу щодо підкупу виборців. Потім інформацію спростували. Проте через деякий Аваков заявив «Возбудили десятки уголовных дел по подкупу. Например, вчера в Одесской области по небезызвестному Кивалову». Ще була новина про те, що політик представлятиме закон про люстрацію у Венеціанській комісії. Потім – що не буде. І тому подібне. Хоча і тексти без інформаційного приводу про Ківалова теж були. Але про це пізніше.

На другому місці – Шуфрич та резонанс навколо нього. Завдяки Шуфричу й Скорику вдалося пробитися на стрічки новин Думской та Одесской жизни. Він активно коментував цю подію, як і весь Опозиційний блок, до речі

Фабрикант так і не вдалося завоювати симпатії Думской та Одесской жизни. Вони не згадали про неї жодного разу. Натомість Трасса Е 95 та Таймер дають про неї по 2-3 новини на тиждень.

Новий герой жовтня – Матвійчук. Більшість новин про нього мають інформаційний привід. У більшості випадків негативний. До того ж, значних розходжень у висвітленні його діяльності не знаходимо.

Рабинович та смажені бички, або чого варті політичні новини без інформаційного приводу

Подивимось, наскільки виправданою є така увага інтернет-ЗМІ до цих політиків. Хоча, звичайно, щодо деяких із них ми вже можемо зробити попередні висновки, виходячи з аналізу коливань уваги. Проте для того, щоб бути точними, порахуємо матеріали про кандидатів у депутати, що мають інформаційний привід, та матеріали без нього.

Відразу обмовлюся: визначення інформаційного приводу – справа, звичайно, суб’єктивна. Проте все ж бувають такі новини, коли навіть школяр скаже: нема приводу. Ну, приміром, якщо «новина» така: «В Белгород-Днестровском Рабиновича угостили жареными бычками». Є інформаційний привід? Нема.

Ось яка ситуація на сайті «Одесская жизнь»

Співвідношення текстів з інформаційним приводом та без нього (Одесская жизнь)

 

Як бачимо, щодо конкретних політиків порушень не так багато (взагалі картина на сайті «Одесской жизни» — найкраща з-поміж усіх видань, які ми аналізували). Проте, якщо розглядати усі тексти про політиків, то новин без інформаційного приводу більше. Ківалову та Шуфричу присвятили по п’ять «джинсових» новин, в яких і перший, і другий показані не в схвальному контексті. Варто також зазначити, у вересні відсоток матеріалів про політиків без інформаційного приводу був меншим – 13%.

Таку картину отримуємо після аналізу новин Думской.

Співвідношення текстів з інформаційним приводом та без нього (Думская)

Тут відсоток матеріалів без інформаційного приводу більший. До того ж, маємо «героя-мажоритарника», про якого подібні тексти пишуться. Це Співак. Йому присвятили п’ять «новин». Думская відома також і тим, що ретельно описує діяльність Дарта Вейдера, тому маємо таку високу кількість згадувань про нього. Проте, як бачимо, найбільше новин Думская дала про Ківалова. Це дивує, якщо враховувати редакційну політику видання.

Ще трошки позитиву про Думскую – єдине серед аналізованих видання, що деякі матеріали позначає рубрикою «політична реклама». Такі матеріали до моніторингу не потрапили.

Проте, як би там не було, ситуація на цих двох сайтах порівняно з іншими більш-менш втішна, «джинсою» є кожен п’ятий текст про політика.

Ось якою є ситуація у виданні «Таймер»

Співвідношення текстів з інформаційним приводом та без нього (Таймер)
Тут ми бачимо більший відсоток новин із ознаками замовності. І явних лідерів «джинси»: Скорика, Фабрикант та Барвіненка. Проте якщо матеріали про Скорика та Фабрикант – передруки заяв (постів у ФБ, уривків з інтерв’ю та ін.), то Барвіненко подається у негативному контексті.

Таку ж кількість «джинси» знаходимо на «Трассі Е 95».

Співвідношення текстів з інформаційним приводом та без нього

 

Тут лідерами за кількістю новин з ознаками замовності є Скорик та Фурсін. Відразу за ними — Фабрикант. До речі, якщо піарники Скорика та Фабрикант сподіваються на те, що їх роботодавці переконають виборців гучними заявами про загрозу третього Майдану, розвал економіки та ін., то піарники Фурсіна «добивають» справами. Схоже на те, що перед виборами вони змушують свого роботодавця робити по одній добрій справі на день. І вікна в школі вставляли, і книжку видавали, і у футбол грали. Багато чого зробили, та чи можна все це назвати доброчинністю?

А тепер десерт. Складемо цифри, розподіливши політиків по партіях, додамо до цього кількість новин про політичні партії – і отримаємо рейтинг згадуваності партій.

партии жовтень

На першому місці за згадуваністю – Сильна Україна. І це перше місце їй забезпечив «Таймер», який присвячує партії та її членам три-чотири матеріали на день. Про Сильну Україну пише і «Трасса Е 95», проте все ж її фаворит – Опозиційний блок. Сайт також дає три-чотири матеріали про цю партію щодня. Чи усі ці матеріали – джинса? А як ви думаєте? Щоправда, у неділю про Сильну Україну та Опозиційний блок не пишуть, треба ж колись політикам цих партій відпочивати від добрих справ і страшних прогнозів.

Блок Порошенка посідає третє місце, як ми вже зазначали, провладні політики отримують бонус щодо кількості згадувань. Проте все ж таки у жовтні цей бонус не настільки відчутний, як у вересні. На початку передвиборчої кампанії, ймовірно, сайти продовжували заробляти новини на прес-релізах влади за інерцією. У жовтні ж переключилися на «своїх».

Інші проукраїнські партії майже не представлені на сайтах одеських інтернет-видань. Декілька згадувань маємо про Батьківщину й по одному – про Народний фронт. Єдиний виняток тут – Правий сектор. Таким чином, виходячи з аналізу стрічок новин, розуміємо, що проукраїнські партії – це партія влади й радикали. До речі, піарники опозиціонерів час від часу закріплюють у свідомості своїх потенційних виборців цей умовний рефлекс: проукраїнські – отже, радикальні. Саме цим ми й можемо пояснити увагу до Правого сектора у новинах.

* * *

Що ми маємо в результаті? Відображене у кривому дзеркалі політичне життя регіону та країни. Навряд чи постійний читач новин одеських інтернет-ЗМІ зможе зробити адекватні висновки про те, якою є розстановка сил перед виборами. Політичних новин багато, але яку саме інформацію ми маємо, щоб зробити обґрунтований політичний вибір? Багато хто навіть не знає своїх кандидатів-мажоритарників. Про програми партій, минуле кандидатів взагалі промовчимо.

До того ж, у джинсі постійно зловживають соцопитуваннями, які проводились незрозуміло ким. Одне із таких соцопитувань, до речі, робили від імені Комітету виборців України (при цьому у Комітеті про це опитування не знали й спростовували потім інформацію).

Точно не відомо, скільки читачів одеських сайтів готові засудити журналістів за джинсу. Звичайно, журналістика у нас – справа неприбуткова, тому й доводиться викручуватися. А тепер давайте подумаємо про проблему хабарництва. Є у нас, приміром, кандидат наук Проня Прокопівна. Ну, неприбуткова справа – викладання. Що робити? Так само неприбуткова справа – лікувати людей та й працювати в бюджетній сфері. Якщо ми засуджуємо хабарництво там, чому пробачаємо журналістів?

Тож не знаю, чи готове наше українське суспільство до змін, проте регіональна журналістика поки що нічого для цього не зробила. Навпаки, судячи з усього, багато наших видань так і лишилися жити в Україні Януковича, беркута і покращення вже сьогодні.

Наталя Стеблина

P.S. На жаль, подібна ситуація і в одеських газетах. Майже половину своєї площі «Вечерняя Одесса» за минулий тиждень відвела «джинсі». Не гребують цим і газети «Одеські вісті», «Одесская правда», «Чорноморські новини». Там кількість матеріалів із ознаками замовності менша. Проте вдумайтесь: «чорноморка» з її відомою проукраїнською позицією друкує джинсу «Опозиційного блоку». Або ж, купуючи газету під час передвиборчої кампанії, я чітко знаю, яку джинсу і про якого політика я прочитаю. Але ж, передплачуючи видання, я не хочу купувати джинсу!

Газета «Курьер недели» — виходить на півдні Одещини – віддає для джинси майже усю площу своїх додатків під назвою «Бізнес». Так, для газети то, напевне, бізнес. Але читачі, які купують цей додаток, ймовірно, розуміють під бізнесом дещо інше – актуальні, важливі матеріали про економіку регіону. Хоча хто їх, цих читачів, запитуватиме? Особливо перед виборами…

This Post Has Been Viewed 5 Times

Комментарии

  1. Pingback: Як одесити реагують на тупі прийоми політичної маніпуляції (опитування)HappyMisto

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *