Рейтинг авторитетних сайтів новин Одеси

Великий рейтинг можна купити або забезпечити технічними засобами, але ж це зовсім не означає, що ваше видання знають, люблять і поважають.

Рейтинг – ще не Авторитет

Інтернет  можна порівняти з миготінням вогню. Язики полум’я з’являються і зникають, а метеликам абсолютно байдуже, де погрітися. Їх просто вабить світло. Так само і для більшості читачів не важливо, де саме вони прочитали цікаву новину. Тим паче, що схожі повідомлення підготували і ваші конкуренти.

Аби тебе запам’ятали, треба бути бодай на йоту оригінальним, а також не забувати про розкрутку свого ЗМІ. Це особливо актуально зараз, коли кількість інтернет-видань в Одесі перевищила будь-яку міру і норму.

Сталося це з двох причин. По-перше, у нашому місті багато політичних гравців, яким кортить мати власний майданчик. По-друге – інтернет-журналістика (точніше, погана інтернет- журналістика) – це дешевий ресурс. Протягом кількох років нові видання заходили на ринок, уклавши недорогий контракт з агрегатором УкрНет і не знали горя. Уже через місяць-два роботи можна було отримати ті самі перегляди, що й у видань з традиціями. Ця обставина дуже вплинула на одеську журналістику, зробивши її надзвичайно конкурентною і скандальною, але напрочуд непродуктивною.

Лафа минула. УкрНет може й хотів би, та не в змозі задовольнити всіх. Популярність розділу «Одеські новини» дуже велика, але ж її треба ділити на 500, або й на 600 – рівно стільки повідомлень з’являється щодня у регіональній стрічці новин. Агрегатор лишається найбільш зручним і дешевим шляхом до сердець читачів, проте якісні показники такої співпраці закономірно падають через гарячкову активність журналістів.

«Перегляди падають, а хазяїн нас лає, що погано працюємо», – жаліються працівники УкрНет-залежних видань. Дійсно, за останній рік дуже сильно впала глибина переглядів. Якщо раніше на 100 заходів доводилося 130-150 переглядів, то тепер – 115-130. Для порівняння, така ж кількість переходів з пошуковиків дає 200-250 переглядів, безпосередніх переходів – до 350. І сьогодні вже очевидно, що на рейтинг видання більше впливає структура трафіку, аніж актуальність інформації. Ми надто підсіли на УкрНет. Він нас створив, без нього ми неможливі, але ж рости далі – зась. Занадто висока конкуренція. Відповідно, слід подумати про додаткові засоби залучення читачів.

Як виміряти журналістське достоїнство?

УкрНет читають «метелики». Вони не запам’ятовують джерело повідомлення, а поспішають повернутися на регіональну стрічку. Зовсім інша справа – читачі, віддані конкретному ЗМІ. Їх мало, але вони серйозні й аналітичні. От саме такими читачами і вимірюється рівень авторитету видання.

Найкращий показник, який статистично засвідчує крутість вашого видання – ядро аудиторії. Це загадкове слово перекладається як «кількість читачів, які протягом певного проміжку часу бувають на сайті щотижня». Ядро «Думської», здається, перевищує 20 тисяч осіб. У «ХеппіМіста» таких читачів усього 120. Проте для багатьох невеликих видань ядро – це редакція і власник.

Було б гарно помірятися ядрами, але ж здобути відповідну статистику наразі неможливо. Тож задовольнимося іншими показниками.

По-перше, слід звернути увагу на прямі заходи. Дещо спрощуючи, можна сказати, що це той випадок, коли читач свідомо заходить саме на ваш сайт. Він його запам’ятав. Йому важлива саме ваша позиція.

По-друге, це заходи із соціальних мереж. Людина лайкнула ваш сайт, вступила до групи у «Вконтакті» і тепер передивляється новини у своїй стрічці. Або ж хтось побачив цікаве повідомлення і переслав його своєму другові. Усе це не просто так, а тому, що ви і ваша робота – особливі.

Ці джерела трафіку можна вважати «якісними». Хоча б тому, що один користувач, що прийшов на сайт цією стежкою, не є випадковим. За місяць він залишає більший слід, ніж десятеро інших.

От пошукові заходи – це вже трохи інше. Не робили СЕО – погані позиції, робили – теж не дуже (бо конкуренція висока). Запевняю: із сотень прокламацій про боротьбу Добра і Зла найкраще знайдуться матеріали, релевантні запитам типу «одесская Барби», «курьезы Одессы» чи «Одесса дворы коты».

Агрегатори – це взагалі не показник авторитету. Вони дають перегляди всім, хоча б тому, що є комерційними організаціями. Що й казати про системи закупівлі або обміну трафіком. Тут вас хоч півмільйона людей прочитало, ніхто й свічку не поставить. Крапка.

Давня дружба

Для початку розглянемо позиції сайтів за прямими заходами.  Цілком очікувано, що лідерами є усюдисуща «Думская», позаконкурентний у своєму сегменті «Таймер», галасливо-скандальне «048» та агрегатор псевдопліток «Храбро», який із задоволенням, а іноді і з жахом читають одеські чиновники.  На хороші позиції вийшли «В городе» та «О1». Мабуть тому, що «близькі до народу». «В городе» багато уваги приділяє розвагам, задоволенням та корисним дрібницям. «О1» примітне стилістикою: у заголовках завжди відчувається емоція, людський відгук. Нарешті, Офіційний сайт міста був і лишається вичерпним джерелом перевіреної інформації про стан справ в Одесі.

Цікаво, що у список авторитетів потрапляють і видання з невисоким загальним рейтингом. Це, наприклад, «Культурометр», «Маяк», «Одесса Дейли», «Откат». Вони, може, не дуже розкручені, зате мають свою родзинку і свого читача. Їх свідома аудиторія лише трохи менша, ніж у шалено популярних видань з треш-заголовками.

Таблиця 1. Прямі заходи на сайти одеських інтернет-ЗМІ у жовтні.

журналистика Одессы

 

 

Спочатку був «лайк»

На заходи з соціальних мереж істотно впливає не лише історія та специфіка ЗМІ, а й певні маркетингові моменти. Це ж треба створити групу, постити туди новини та котиків. Можна також закупити лайків у Фейсбукові, або ж зробити адміністраторами 100500 друзів, кожен з яких додасть до групи десяток знайомих.

Аудиторія у ФБ більш серйозна та жвава, ніж «Вконтакте» та «Одноклассниках». У середньому на 1000 членів спільноти доводиться 5-10 тисяч візитів на ваш сайт і, відповідно, 10-25 тисяч переглядів. У «Вконтакте» ці показники зазвичай у 2-3 рази менші.

Для видань зі специфікою, особливо тематичних, саме соцмережі є зоною розвитку, адже вони дозволяють згуртувати команду однодумців. Такі читачі будуть вельми вдячні улюбленому ЗМІ за те, що воно задовольняє саме їх специфічний інтерес.

Таблиця 2. Заходи на сайти одеських інтернет-ЗМІ із соціальних мереж у жовтні.

журналистика Одессы

Свого часу унікальним фейсбук-виданням був «Новостник». Соцмережі забезпечували йому, якщо я не помиляюсь, до 40% заходів. Зі зміною інформаційної політики цей ресурс втратив перевагу, хоча, можливо, здобув щось інше. Тепер показовим є «Маяк». У жовтні це видання мало 100 тисяч заходів, проте їх мережева аудиторія вже більша, ніж у таких гігантів, як «Репортер» чи «Храбро».

Також можна відзначити високий показник «Інфоцентра», який згуртовує у соцмережах тих читачів, кому наша держава подобається ще менше, ніж вона на те заслуговує.

Загалом одеські ЗМІ не надто активно просуваються у соцмережах. Втім, приклади «Маяка» та «Інфоцентра»  свідчать, що це непахане поле, на якому навіть невелике виданнячко може отримати чималий врожай. Причому тут не обов’язково садовити окремого спеціального менеджера соцмереж і активно спілкуватися з читачами. Значно важливіше, щоб видання мало свій смак, стиль і ексклюзив.

Нарешті – рейтинг

Отже, вимірюваний нами рівень авторитетності видання складається з двох позицій: 1) прямі заходи; 2) відвідини із соцмереж. Їх ми називаємо «якісними» джерелами. Вони невипадкові і регулярні, а їх частка у переглядах – значно вища, ніж у заходах чи у кількості унікальних відвідувачів.

Загальна картина виглядає наступним чином (темний фон внизу стовпчиків – частка відвідин із соцмереж).

Таблиця 2. Заходи з якісних джерел трафіку у жовтні

журналистика Одессы

 

 

Як  «Культурометр» наздогнав «Думскую»

Інтерес викликають не лише абсолютні показники. Тут така штука: якщо видання взагалі читають багато, то за схожих обставин його постійна аудиторія і, відповідно, авторитет, будуть більшими, ніж у якогось «середнячка». Інша справа, наскільки сильно видання затягує у тривалі стосунки саме свою цільову аудиторію?

Для цього варто проаналізувати частку «якісних» джерел у загальних заходах. І – о диво! – маленький волонтерський «Культурометр» переплюнув усіх нас, окрім хіба що «Думской», яку переплюнути неможливо. Бо ми пишемо про політику, скандал і кримінал, а «Культурометр» добрий, симпатичний і тематичний. Видання залишається таким уже два роки.

журналистика Одессы

Окремо варто зупинитися на групі «невдах». Здебільшого це видання, які обрали стратегію нагромадження великої кількості новин про все-все-все. Друзі, але ж для цього є УкрНет, не заміряйтеся на його справу – не вийде.

Зрештою, кількість новин абсолютно не означає великих переглядів, зате унеможливлює якісну роботу редакції. Той же УкрНет, переповненням якого так переймаються журналісти, дарує прекрасні можливості тим, хто зовсім не дбає про кількість. Але про оптимізацію роботи з агрегаторами поговоримо іншим разом.

Михайло Мейзерський

This Post Has Been Viewed 92 Times

Комментарии

  1. Like

    Какая бредятина! Ваши данные высосаны из пальца или из слов главредов под пиво:)! У вас нет доступа к внутренней аналитике и статистике этих изданий! Как вы можете реально доказать правдивость ваших цифр???

    1. Автор
      Публикации
      1. Like

        Кому?:))мне вот точно ибо я понимаю откуда растут ноги! да и с вас смешно. Авторитетные эксперты несущие чушь…Любой ITишнки с вас тихо ржет…

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *