Місцева влада та ЗМІ: чи здатні вони жити окремо?

Уявіть собі картину: високопосадовець однієї з українських райдержадміністрацій щодня за борщем виправляє макет майбутнього випуску місцевої газети. Допомагає йому дружина – вчителька за фахом. Проте виправляють вони не граматичні помилки, а критику на адресу місцевої влади. І примітно тут не те, що чиновника все влаштовує. Все влаштовує журналістів…

POID Round Table 2015 (2 of 36)Цю історію про борщ розповів Сергій Томіленко, перший секретар Спілки журналістів України під час круглого столу «Як реанімувати регіональну журналістику: медіареформи та саморегуляція», який був організований Інститутом демократії імені Пилипа Орлика.

Сергій Томіленко, перший секретар НСЖУ
Сергій Томіленко

На думку фахівця, позиції комунальних газет постійно погіршуються. З однієї сторони, видання, засновником якого є місцева влада, не може називатися ЗМІ, оскільки їхні журналісти не можуть об’єктивно писати про владу, про ситуацію в регіоні. З іншої сторони, говорить Сергій Томіленко, роздержавлення таких газет також не вирішує усі проблеми. Оскільки приміщення редакції, обладнання і навіть назва цього видання їм не належить.

Ігор Зоц, редактор україномовної газети «Донеччина» вважає, що редактори бояться закону про роздержавлення ЗМІ: «Вони говорять: хай буде краще влада, ніж одіозний власник». Проте, як вважає редактор, успішні видання все ж роздержавилися, зокрема п’ять газет у Донецьку зробили це ще 20 років тому, приватизувавши майно. Наталія Калініченко, редактор газети «Білопільщина» (Сумська область) навпаки вважає, що редактори комунальних газет хочуть роздержавлення і називає стосунки між владою та такими ЗМІ «комунально-кріпацькими».

Тетяна Смолдирєва, експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика (Чернівці), говорить, що у її регіоні немає державних ЗМІ, але це не знімає проблеми необ’єктивності та джинси. «Роздержавлення звільняє від тиску влади, але не звільняє від тиску», — говорить експерт, до того ж, потрібно взяти до уваги, що сьогодні місцеві ЗМІ знаходяться у дуже несприятливій економічній ситуації, тому й друкують джинсу.

Чи можуть місцеві журналісти дати собі раду?

Ігор Розкладай, Інститут медіаправа, медіаюрист
Ігор Розкладай

Як зазначив під час круглого столу Ігор Розкладай, юрист Інституту медіа права, українське інформаційне законодавство потребує змін, окрім закону про роздержавлення, потрібен закон про прозорість медіавласності, закон про політичну рекламу, потрібно також коригувати закон про пресу, вносити поправки в антикомуністичні закони.Проте, як вважає фахівець, «ухвалення закону – 10% реформи, це тільки створення ґрунту для того, щоб щось робити далі, проте якщо сьогодні не робити реформ, ми втратимо державу».

Тим часом, реформи мають бути не тільки справою політиків, а й самих журналістів, вважає Сергій Штурхецький, член Комісіїї з журналістської етики: «Сьогодні дуже багато гравців, які захочуть зайнятися саморегуляцією, однак, якщо ми не займемося нею самі, це зроблять за нас». Як говорить експерт, сьогодні вже зроблено декілька кроків у цьому напрямку, зокрема об’єднано різні журналістські кодекси в один кодекс журналіста, він визнається медійними профспілками. До того ж, профспілки увійшли і до складу комісії.

Алла Федорина, експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика, вважає, що журналісти й засновник мають підписувати правила редакційної політики, це дозволить уникнути тиску на редакційний колектив. До того ж, й аудиторія звикне до того, що ЗМІ працює за певними правилами.

Юлія Хованська, Новости Донбасса
Юлія Хованська

Прикладів саморегуляції серед місцевих ЗМІ в Україні не так багато, проте серед таких видань популярний й авторитетний сайт «Новости Донбасса». На круглому столі виступила журналістка сайту Юлія Хованська. Вона розповідає, що видання прийняло для себе внутрішній редакційний кодекс, під час його розробки автори зверталися по допомогу до медіаекспертів. Сьогодні видання не публікує політичну рекламу: «У нас просто немає часу думати про замовні матеріали», — говорить Юлія Хованська.

Підсумком роботи круглого столу «Як реанімувати регіональну журналістику: медіареформи та саморегуляція» стало ухвалення  рекомендацій щодо покращення ситуації в медіа. Серед них розробка державної інформаційної політики та концепції інформаційної безпеки, роздержавлення ЗМІ, формування цивілізованого медіаринку, підвищення професійного рівня журналістів, введення курсу медіаграмотності для школярів та проведення семінарів для дорослих , а також саморегуляція журналістів через об’єднання у профспілки.

This Post Has Been Viewed 19 Times

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *