Патріоти, націоналісти чи активісти — як одеські журналісти пишуть про «Правий сектор» та «куликовцев»

Внаслідок подій на Майдані українські та регіональні медіа отримали нових героїв новин – активістів проукраїнських та проросійських організацій. В Одесі з однієї сторони це представники місцевого Євромайдану, Самооборони та Правого сектору, а з іншої – активісти Куликового поля. Нам стало цікаво, як саме інтернет-журналісти пишуть про них, ким є для авторів новин ці люди – патріотами, суспільними діячами чи націоналістами.

Для аналізу ми обрали три найбільш популярні одеські видання – Думскую, Таймер та Трассу Е95. Опрацьовували матеріали за осінь 2015 року. У новинах ми звертали увагу на те, як журналісти називають представників проукраїнських та проросійських організацій, а також підраховували кількість згадувань про кожну з них.

Як часто журналісти пишуть про проукраїнських та проросійських активістів?

Найбільше про представників усіх цих організацій пише Таймер. Думская та Трасса Е95 приділяють  цій темі набагато менше уваги.

кількість згадувань про проукраїнські/проросійські організації

Цікаво, що для Таймера приводом написати про представників Євромайдану/Автомайдану чи Правого сектору може стати навіть звичайний пост когось із активістів, наприклад, про перегляд кінофільму. Із такого допису добирається  цікава, на думку автора, цитата – і новина готова. Розглянемо декілька прикладів:

  • Одесский «евромайдановец»: мы постепенно побеждаем
  • Стерненко: от этого режима в Украине пострадало больше людей, чем от террористов в Париже
  • Черноиваненко об уходе Яроша: зима близко, революция продолжается
  • Активистка одесского «Евромайдана»: не хочу больше никаких революцій
  • Активистка «Евромайдана»: Саакашвили – это Джугашвили, а Порошенко – это Янукович

Схоже на те, що добираючи ці цитати, журналісти сайту хочуть показати розчарованих активістів або ж намагаються вирвати фразу з контексту за принципом «у городі бузина, у Києві – дядько»

Ще один момент – якщо згадування про активістів проросійських/проукраїнських організацій на Думській та Трассі Е95 з’являються епізодично і пов’язані із подіями, в яких вони задіяні, то Таймер пише про них чи не щодня. Також цікаво, що про одну подію Таймер може дати дві або три новини, ніби смакуючи те, що відбувається.

Такі приклади знаходимо у висвітленні конфлікту між Гордієнком та Ярощуком: «Совет общественной безопасности» судится с «лжеволонтёром», Гордиенко подаёт в суд на «лжеволонтёра», Волонтёр: Гордиенко меня избивал, Гордиенко обвинил одесского нардепа в курировании лжеволонтёров. Як бачимо, тут все одно, з якої сторони представляти новину, головне, ймовірно, просто представити одного з героїв скандалістом.

Подібна ж схема використовується для висвітлення подій, в яких стикаються представники Автомайдану та Куликового поля.

Патріоти, націоналісти чи суспільні діячі?

Цікаво, що три видання, які ми аналізували, по-різному називають представників проукраїнських/проросійських організацій. Думская вживає слово «патріоти», Трасса Е 95 дає це слово переважно в цитатах, говорячи натомість про «представників» або «учасників». Таймер вживає слово патріот тільки в лапках, натомість на цьому сайті знаходимо найбільшу кількість вживань слова «націоналіст».


активисты_2

Цікаво, що для позначення однієї і тієї ж людини (Сергій Гуцалюк) «Трасса Е95» вживає слово «суспільний діяч», а «Таймер» — «майдановец», а пізніше називає Гуцалюка та його товаришів «украинские националисты». Або ж Думская говорить про «Марш в поддержку политзаключенных», «Таймер» — «марш в поддержку убийц Олеся Бузины» (вживається слово «вбивці», хоча на той час йшлося саме про «підозрюваних».

Ми попросили пояснити цю ситуацію Юрія Ткачова редактора сайту «Таймер», запитавши його про специфіку вживання слова «націоналіст»: «Звичайно, в якихось випадках ми можемо помилятися, ми можемо писати, що людина — націоналіст, а він націоналістом не є. Але це не бездумне використання цього терміна. Коли ми говоримо націоналіст, ми маємо на увазі націоналіста, коли ми говоримо «неонацист», ми маємо на увазі неонациста. Не абстрактно, а конкретно людину, яка симпатизує і співчуває певному комплексу ідей».

Отже, як бачимо, одеські сайти рідко використовують нейтральні вирази (представник, учасник), натомість більше схильні до експресії (і тут у лідерах «Таймер»). Хоча найчастіше усі три видання вживають слово «активіст».

Політв’язні чи учасники бійок?

У матеріалах одеських видань у зв’язку із висвітленням діяльності проросійських та проукраїнських організацій також зустрічаємо згадки про політв’язнів. Однак, зрозуміло, що деякі політв’язні Таймера не є політв’язнями для Думской чи Трассы Е95. Те саме стосується й згадок про бійки. Якщо на Таймері об’єктами нападів завжди виступають активісти Куликового поля, то Трасса Е95 пише «Между участниками акции произошла небольшая потасовка».

Щодо політв’язнів, то 13 згадувань про них маємо на Таймері, 5 – на Думской і 3 – на Трассе Е95. Таймер час від часу пише про Фонд помощи политзаключенным, який збирає кошти і передає речі першої необхідності для фігурантів справи 2 травня. Думская та Трасса Е95 взагалі не згадують про діяльність цього «фонду», натомість слово політв’язень з’являється у цитатах, присвячених маршу у підтримку підозрюваних у справі убивства Олеся Бузини. Таймер також вживає це слово у цитатах, але у випадках, коли представники проукраїнських організацій коментують арешт лідерів одеського Правого сектора та Автомайдану.

* * *

Отже в результаті аналізу висвітлення одеськими сайтами діяльності проукраїнських та проросійських організацій, можемо дійти висновків, що видання представляють нам дві різні реальності, в одній із них читаємо про патріотів, які відстоюють свої права, в іншій – про агресивних націоналістів. При цьому націоналістами можуть називатися як представники «Правого сектору», так і євромайданівці. Наприклад, Таймер назвав Надію Яшан, що претендувала на посаду голови обласного  управління культури, «одиозной украинской националисткой», не пояснивши у тексті, чому вона одіозна і націоналістка. Зокрема у тексті читаємо «Надежда Яшан является украинской националисткой и сторонницей «Евромайдана». В 2010 году баллотировалась в Одесский городской совет от Народного Руха Украины (под первым номером списка)». Ймовірно, одіозним є саме те, що вона балотувалася від Народного Руху і була першим номером в Одесі.

Підсумовуючи наш аналіз, маємо зазначити, що згідно зі стандартами, журналісти новин, висвітлюючи суперечливі чи конфліктні питання, мають лишатися нейтральними у своїх характеристиках. І це стосується не тільки іменників чи прикметників, а й дієслів. Як зазначає, американський фахівець Р. Сміт, слова «вказує» чи «наполягає» вже має відтінок ставлення, а що вже й казати про «радикалів» чи «націоналістів». Подібний підхід журналістів навряд чи сприятиме залагодженню у суспільстві конфліктних ситуацій, навпаки – читачів із різними політичними уподобаннями ще більше роз’єднують і налаштовують одне проти одного.

Наталя Стеблина

матеріал створений у співпраці із Центром інформації про права людини

This Post Has Been Viewed 36 Times