Одеська інтернет-журналістика: ексклюзивність, об’єктивність та редакційна незалежність

Одеський ринок інтернет ЗМІ є одним з найбільших в Україні. Сьогодні у місті та області нараховується близько 40 інформаційних сайтів. До того ж, як показують дослідження, одеські інтернет-видання в числі найбільш запотребуваних. Зокрема, одесити читають більше місцевих новин, ніж львів’яни чи харків’яни. Тим часом за кількістю замовних матеріалів та за рівнем дотримання професійних стандартів одесити отримують посередні оцінки. Згідно із даними всеукраїнського моніторингу регіональної преси, який проводиться Інститутом демократії імені Пилипа Орлика (Київ), за кількістю замовних матеріалів у жовтні цього року Одеса посіла друге місце (майже 38% матеріалів). Низькі оцінки одеські журналісти отримують і за дотримання професійних стандартів.

Дотримання журналістських стандартів одеськими ЗМІ

На сьогодні можемо виокремити три основні проблеми одеської інтернет-журналістики.

Мала кількість ексклюзивних матеріалів. Виходячи із даних досліджень, можемо сказати, що репортерська робота в регіональних медіа знецінилася. Редакції роблять ставку не на власний журналістський пошук інформації, а на передрук повідомлень з інших джерел (зокрема прес-служб). Таким чином, часто мимоволі, журналісти починають відстоювати інтереси власників цих прес-служб, а не суспільства. Адже суспільна група чи ж окрема особа, які не мають власної PR-агенції, фактично не отримують доступу до ЗМІ.

Відсутність ексклюзивних матеріалів в інтернет-ЗМІ призводить до другої проблеми – інтереси різних соціальних груп, інститутів представлені непропорційно. Оскільки журналісти не шукають новин, а чекають на прес-релізи, які надішлють до редакції, то читачі більш детально дізнаються про позицію тих джерел, які мають власні прес-служби. Особливо це стосується влади, саме міська та обласна влада найчастіше стають постачальниками новин для одеських інтернет-ЗМІ.

Моніторинг двох найбільш резонансних на місцевому рівні тем (протести проти реконструкції Ланжерону та Траси Здоров’я та віялові відключення світла) показав, що висвітлюючи конфліктну ситуацію, одеські журналісти найчастіше відступають від стандарту балансу думок. Таким чином, одна із сторін конфлікту отримує більше можливостей для поширення своєї позиції, ніж інша.

Проте баланс думок це не тільки висвітлення думок опонентів, це також обов’язкова присутність коментаря незалежного експерта. Це потрібно для того, щоб показати ситуацію зі сторони, щоб аудиторія могла оцінити те, що відбулося, з точки зору незацікавленої особи. У матеріалах про віялові відключення світла журналісти не дали жодного такого коментаря. Хоча насправді ситуація цього потребувала.

Ще однією причиною порушень стандартів, зокрема і балансу думок, є проблема редакційної незалежності. Медіа-бізнес, як правило, неприбутковий, тому журналісти змушені у своїх матеріалах відстоювати інтереси тих або інших осіб, хоча, виходячи із стандарту редакційної незалежності, усі рішення мають ухвалюватися без впливу третіх осіб.

Баланс думок у висвітленні проблеми забудови прибережної зовни в ОдесіЯк можна встановити факт порушення стандарту редакційної незалежності? Наші дослідження показали, що, як правило, про це може свідчити надмірна увага видання до певної теми або ж певного політика. Приміром, під час передвиборчої кампанії одне з одеських інтернет-видань присвятило з десяток новин темі можливого уходу Палиці з посади губернатора. При цьому видання знайшло близько семи експертів, які погоджувалися це коментувати. Висвітлюючи ж тему віялових відключень світла, цей же сайт не звернувся до жодного експерта.

Ще одна ознака порушення стандарту редакційної незалежності – це присутність у новині думки журналіста. Кожна третя новина про віялові відключення світла містить оціночні судження автора. Схожа ситуація із висвітленням теми реконструкції Ланжерону та Траси Здоров’я. У новинах автори характеризують одного з учасників конфлікту, як «видный дельфиновод», причому слово «дельфиновод / дельфиноводы» повторюється практично у кожному матеріалі на цю тему. Щодо прокуратури вживається вираз «прокуратура «включает дурочку». Подібний підхід призводить до того, що одну зі сторін конфлікту аудиторія сприймає апріорі як винну. Тим часом згідно зі стандартами журналіст повинен уникати ролі судді й давати змогу читачам самим розібратися у ситуації.

Проблеми, з якими стикаються одеські журналісти та їх читачі, не є унікальними лише для нашого регіону. Як зазначає Світлана Єременко, керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ, кожен п’ятий матеріал в регіональних медіа, а перед парламентськими виборами таким став кожен третій, — має ознаки замовності. Таким чином регіональні ЗМІ дезінформують читачів, розміщуючи велику кількість матеріалів із ознаками замовності. Часто спостерігаються приклади порушення Кодексу журналістської етики; тільки 30% журналістів знайомі із Кодексом. Бал дотримання професійних стандартів невисокий: він коливається від 3,43 до 4,09 бала з 6. Найкраще журналісти дотримуються стандартів «достовірності», «точності», «оперативності», найгірше — «збалансованості», «відокремлення фактів від коментарів»  та «повноти представлених фактів.

Ці дані, а зокрема, й робота журналістів під час передвиборчої кампанії, наводять на висновки, що журналісти поки що не готові змінюватися. Можемо припустити, що кількість екслюзивних матеріалів не зростатиме, оскільки на них просто немає попиту (адже написати новину на основі прес-релізу простіше й швидше). Відповідно до цього не покращуватиметься ситуація із балансом думок та дотриманням журналістських стандартів, адже журналісти найчастіше не беруть коментар другої сторони чи ж не спілкуються із незалежними експертами. Відповідно будь-яка суспільна реакція може бути висвітлена тільки в тому випадку, якщо вона представлена громадськими діячами, які добровільно беруть на себе функцію спікерів, виразників думок суспільства (як це сталося із протестами щодо реконструкції Ланжерону).

Вирішити цю ситуацію можна декількома способами. Першим й найбільш реальним є донесення інформації до аудиторії одеських інтернет-ЗМІ щодо зазначених проблем. Заходячи на сайт, читач має розуміти, що інформація, яку йому надають – неповна й найчастіше подається з точки зору зацікавлених осіб. Другий спосіб є більш складним, оскільки передбачає формування незалежних регіональних ЗМІ, можливо, на основі краудфаундінгу, коли журналістам платить не власник, що має свої інтереси, а аудиторія.

This Post Has Been Viewed 15 Times

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *