Немісцеві медіа Львова: як львівські сайти пишуть про війну, політику та витівки росіян

Прийнято вважати, що місцеві медіа пишуть виключно на місцеві теми. Але не у випадку з інтернет-ЗМІ. Львівські місцеві видання, а також деякі сайти Донецька, Харкова та Одеси поступово переходять до нового формату подачі новин. Фактично, тепер немає різниці між регіональним сайтом Zik.com.ua зі Львова та центральним сайтом із Києва за висвітленням подій у всеукраїнському чи світовому масштабі. Чи то у пошуках нових читачів, чи то обслуговуючи інтереси власника, місцеві сайти йдуть за природою всесвітньої мережі, також стаючи всесвітніми за тематичним охопленням.

Для того, щоб зрозуміти, яку роль у медіапросторі відіграють подібні немісцеві-місцеві медіа, а також, яким чином він трансформується під впливом таких медіа, необхідна ціла низка досліджень. Ми ж вирішили розпочати із детального аналізу двох найбільш популярних львівських сайтів Захід.нет та Zik.com.ua (цікаво, до речі, що ці ЗМІ, виходячи із даних bigmir.net, читають не тільки у Львові, а й в інших регіонах). Важливо зазначити, що для львівських медіа, зокрема і газет, взагалі властиво приділяти увагу не тільки місцевим, а й всеукраїнським темам. Ця цікава тенденція може говорити про те, що журналісти, як і їхня аудиторія, уявляють себе не тільки частиною Львова чи області, а й мають свій погляд на всеукраїнські та світові події. Проте, звичайно, подібний підхід до подачі новин породжує і проблеми. Зокрема ми багато говорили про те, що місцеві інтернет-медіа (та й центральні також), поспішаючи подати якомога більше новин, надають перевагу швидкості й кількості, тим часом страждає якість подібних повідомлень (зокрема й дотримання журналістських стандартів. Тому за мету нашого дослідження ми поставили з’ясування географії новин (тобто визначення країни або міста, про які йдеться у тексті) та їхньої тематики (зокрема цікаво було визначити, чи залежить тематика від географії і як географія впливає на відбір новин), також нас цікавило те, наскільки ексклюзивними є ці повідомлення з різних місць земної кулі, адже якщо раніше для висвітлення подій у віддаленому від редакції регіоні потрібен був спеціальний кореспондент, то сьогодні такого кореспондента можна знайти й у соціальній мережі або ж і у конкурентів – на інших сайтах.

Матеріалом для нашого дослідження стали інформаційні повідомлення зі стрічок новин сайтів «Захід.нет» та «Zik.com.ua» за четвертий тиждень травня (25-31 травня), третій тиждень червня (15-21 червня) та другий тиждень липня (6-12 липня). За цей час на сайтах було опубліковано 2032 («Захід.нет») та 5271 («Zik.com.ua») повідомлення. До нашої вибірки потрапило 15% повідомлень з кожного сайту (кожна сьома новина).

Географія новин

Для початку розглянемо походження новин або ж визначимо країни, регіони та міста, де сталася та або інша подія, про яку написали львівські журналісти. Цікаво, що на обидвох сайтах кількість «нельвівських» новин менша, ніж кількість всеукраїнських, світових новин або ж новин з регіонів (звертаємо увагу читачів на те, що «Zik.com.ua» подає більше новин, ніж «Захід.нет» (за три тижні моніторингу: 5270 та 2032 відповідно).

львівські сайти про світ, Україну та регіони України

Цікаво, що навіть якщо ми складемо новини зі Львова та області, то у випадку із сайтом «Zik.com.ua» все одно не матимемо переваги. Тимчасом, якщо звернути увагу на сайт «Захід.нет», то загальна кількість новин зі Львова та області (90) буде усього на п’ять повідомлень більша, ніж кількість всеукраїнських новин.

Це означає, що новини світу, України та її регіонів з точки зору редакційної політики є для сайтів такими ж важливими, як і місцеві події.

Життя в регіонах

Ми також з’ясували, про які області України найчастіше пишуть ці два львівські сайти. У виданні «Захід.нет» найбільше уваги за ці три тижні приділили Донецькій та Луганській областям (36 згадувань) та Закарпатській (6 – якраз на час моніторингу припала ситуація із Правим сектором). Ці згадування цілком зрозумілі, бо у цих регіонах відбуваються події загальнодержавного значення. Цікава ситуація щодо інших регіонів: по три згадування мали Крим та Дніпропетровськ, по два Київ, Харків, Миколаїв та Херсон. Усі інші області, окрім Чернівців, Житомира, Хмельницького, Полтави, Кіровограду, Сум та Запоріжжя, мали по одному згадуванню. Повідомлень про названі регіони у вибірці не було зафіксовано.

висвітлення подій в регіонах на львівських сайтах

Тож якщо говорити про висвітлення життя в регіонах України на сайті «Захід.нет», якоїсь залежності між географією та добором новин ми не зафіксували. Проте логічно було б припустити, що місцевий сайт найбільше має писати про ті регіони, які розташовані найближче. Однак цього сказати не можна. Навпаки віддалені регіони мають більше згадувань, ніж, приміром, Чернівці. Тобто життя в регіонах цікавить журналістів «Заходу.нет» без прив’язки до принципу наближення інтересів (коли найцікавішою для читача видається інформація про місце, розташоване поблизу).

Трохи інша ситуація на сайті «Zik.com.ua». Тут ми подекуди спостерігаємо дотримання принципу наближення інтересів. Зокрема маємо (окрім згадувань про події у зоні АТО – 70 та у Криму – 13) найбільше новин із Тернополя (16), Рівного (14), Івано-Франківська (18), Закарпаття (25 – і це не тільки новини про конфлікт за участю Правого сектора). Чернівці та Волинь мають менше згадувань (6 і 9 відповідно). Однак, все ж принцип наближення інтересів для сайту «Zik.com.ua» — не єдиний у виборі новин. Оскільки окрім найближчих регіонів маємо 19 згадувань про події місцевого значення у Києві, 19 – в Одесі (тут маємо згадати про призначення Саакашвілі), 10 – в Харкові. Інші області мають 1-2 згадування або ж і взагалі жодного.

життя в регіонах на львівських сайтах

Отже, мусимо зазначити, що місцеві сайти Львова під час добору новин не користуються виключно принципом наближення інтересів або ж принципом важливості, масштабності події. Для того, аби зрозуміти, що ж це за принцип, потрібно звернути увагу на тематику новин.

Чи залежить тема новини від географії?

Як ми бачимо, інтернет коригує принцип наближення інтересів: місцеві сайти не обов’язково найбільше пишуть про події, що відбуваються найближче до читача. Справді, якщо інтернет-видання має вихід на укр.нет та подібні портали, то тематика новин може й не мати обмежень: новина, приміром, із Житомирського сайту про події у Тернополі, просто потрапляє у відповідний підрозділ – і знаходить свого читача. Оскільки ринок місцевих ЗМІ в Україні перенасичений, аудиторія може й не запам’ятовувати назву чи адресу певного сайту, а просто заходити на нього через укр.нет, мету, яндекс чи рамблер. Фактично, в інтернеті зараз відбувається не змагання брендів, а змагання заголовків.

Тепер поглянемо на те, яку картину ми отримуємо внаслідок цього.

Аналізовані нами новини ми поділили на теми і прослідкували їхній масштаб: політика, бізнес, кримінал та надзвичайні ситуації, благоустрій, культура, спорт, освіта та наука, медіа, медицина та інше. В окрему тему ми вивели війну на Сході, оскільки зараз це головна тема на багатьох сайтах, зокрема й на львівських.

Спочатку поглянемо на загальну ситуацію: на які теми найбільше новин на аналізованих нами сайтах.

тематика новин на львівських сайтах

Отже, традиційно в лідерах кримінал та політика, на третьому місці – війна на Сході. Менш популярні бізнес та благоустрій. Відсоток новин про спорт та культуру ще менший, але все ж більший, ніж, приміром, на УНІАНі (там  2%). Проте іншу картину ми побачимо, якщо зробимо розподіл по регіонах (тему «війна на Сході» ми не враховували).

Ось якою є ситуація на сайті «Zik.com.ua» (дані у відсотках):

залежність тематики новин від географії

Показовим є те, що висвітлення різних тем у регіонах є дуже нерівномірним. Перше, що впадає в око, це новини, пов’язані із криміналом та надзвичайними ситуаціями. Вище ми зазначали, що про це журналісти пишуть найчастіше, тепер ми бачимо, що згадування про злочини та надзвичайні ситуації переважно стосуються регіонів України. Цікаво, що й на всеукраїнських сайтах ми віднаходимо схожу тенденцію. Тож, якщо Україна – це переважно політика та бізнес, світ – політика і кримінал, то українські регіони – це практично суцільний кримінал (із незначною увагою до інших тем). Цікаво, що у Львові та області приблизно однакова увага до усіх тем.

Поглянемо тепер на ситуацію на сайті «Захід.нет»:

залежність тематики новин від географії

Тут картина подібна, хоча можемо зауважити декілька моментів, які відрізняються. Зокрема, ми маємо менше згадувань про кримінал та надзвичайні ситуації у світі, проте більше у Львові та області.

Отже, львівські сайти, претендуючи на роль центральних ЗМІ, все ж не виконують цієї місії в повній мірі. Ми бачимо значні пробіли у висвітленні місцевих тем (порівняно із всеукраїнськими та навіть світовими), а також у висвітленні проблем регіонів. Тож зі збільшенням кількості новин ми маємо зменшення уваги до власне місцевих тем, а також збільшення кількості повідомлень про кримінал та надзвичайні ситуації (адже саме таким чином найлегше залучити на сайт аудиторію). Ігнорування ж принципу наближення інтересів призводить до того, що події, що відбуваються в Україні та світі, видаються важливішими за ті, що відбуваються у місті та області, що ж стосується регіонів, то – виходячи із картини, яку надають нам львівські сайти, — там не відбувається нічого важливого, окрім, злочинів, ДТП та надзвичайних ситуацій.

Цікаво, що подібною є ситуація і на центральних українських сайтах (повідомлення про кримінал та надзвичайні ситуації переважають і значно меншою є увага до інших тем).

Тож ми можемо зауважити, що зі збереженням тенденції до розширення тематики та географії новин на місцевих сайтах ми отримуємо лакуну у медіапросторі: українська аудиторія, яка й так не надто читає місцеві новини, віддаляється від них ще більше, оскільки й місцеві сайти пишуть про них менше.

Життя у світі

Тепер поглянемо на те, про які країни світу найчастіше пишуть львівські журналісти. Для того, аби встановити це, ми здійснили пошук за ключовими словами – і таким чином обробили усі повідомлення (а не робили висновки на основі вибірки, як вище). Наприклад, аби дізнатися, як часто журналісти пишуть про Росію, ми вводили такі значення, як «РФ», «росіянин», «російський» та ін. В результаті ми побачили, що журналісти обидвох видань мають приблизно однаковий відсоток згадувань про різні країни світу (дані у відсотках).

згадування про різні країни світу на львівських сайтах

Хоча, звичайно, є й розходження. Наприклад, «Zik.com.ua» більше писав про Молдову (0,39%), ніж «Захід.нет» (0,09%), про Індію (0,18%/0,09%), менше про Болгарію (0,15%/0,24%), Австрію (0,13%/0,34%). Проте мусимо зазначити, що щодо основних країн-ньюзмейкерів дані на двох різних сайтах приблизно однакові. Це може свідчити про врахування інтересів читачів до цих країн, а також і про деяку тенденційність у відборі повідомлень з різних країн. До того ж, це показує, що важливим є не тільки те, що саме відбувається в Росії, Америці чи Європі, більш важливими є згадування про те, що ці країни існують — і там відбуваються або хороші, або погані події.

Росія на сайтах Львова частіше згадується у негативному контексті (це стосується не тільки заяв чи дій політиків/військових та ін.), а й самих подій. Розглянемо деякі заголовки:

«Захід.нет»

«В російському Омську обвалився військовий навчальний центр, під завалами – до 20 людей»; «Велогонщика російської команди підловили на вживанні кокаїну на «Тур де Франс»», «Серена Вільямс встановила рекорд, 17-ий раз поспіль обігравши росіянку Марію Шарапову», «Сайт російських бардів повідомив фейкову новину про вбивство Макаревича».

«Zik.com.ua»

«В Росії п’яні костромські десантники, втікаючи від даївців, втопили в річці БМП», «У Росії – нашестя сарани. Для боротьби залучили авіацію», «У Греції здешевіла нерухомість: розкішні вілли скуповують багаті росіяни»

Тепер мусимо поставити запитання: чому ці повідомлення потрапили до стрічки новин — через фактор важливості чи через бажання виставити Росію у негативному світлі?

Порівняймо тепер ці заголовки із новинами про США.

«Zik.com.ua»

«Нову одеську поліцію тренуватимуть американці», «Стрілянина у американському Балтиморі: загинуло троє людей» (акцент не на тому, що стріляли американці чи росіяни, а на тому, що загинули люди), «Американський фотограф створив проект про поранених бійців АТО», «Хакери викрали персональні дані 21,5 млн американців» (знову ж таки акцент не на тому, хто вчинив злочин, а на тому, хто постраждав)

«Захід.нет»

«Уряд найняв американських рекламістів за $110 тис. до кінця року», «В Україні з’явиться аналог американського спецназу SWAT», «У США 21-річний юнак розстріляв у церкві 9 афроамериканців».

Тобто можемо зауважити, що на відбір новин впливає ще й емоційне ставлення журналістів та читачів до тих або інших країн. Аудиторії хочеться отримати інформацію про те, що в Росії усе погано, а Америка підтримує Україну, журналісти й шукають такі новини. Відповідно ми й маємо приблизно однакові відсотки повідомлень про ці країни, оскільки подібна інформація потрібна щодня.

* * *

Отже, на сайтах Львова помічаємо цікаву тенденцію: збільшення кількості світових, всеукраїнських новин, на тлі яких новини про місцеві події просто губляться. Цю тенденцію можна пояснити як перенасиченістю ринку місцевих ЗМІ (через це регіональні видання мають хоч якось позиціонувати себе, виділятися на тлі інших), так і намаганням інтернет-медіа слідувати за бажаннями аудиторії (враховувати інтереси, а не потреби).

При цьому повідомлення про місцеві події зводяться переважно до криміналу і культурних заходів. Читач, як і раніше, не отримує детальної інформації про місцеву політику чи бізнес. Таким чином, аудиторія може розбиратися у всеукраїнській ситуації, але зовсім не розумітися на місцевих проблемах, не знати, приміром, за кого віддати свій голос на виборах або ж як ставитися до зведення багатоповерхівок у певному районі міста.

«Географічний» підхід до аналізу новин дає нам змогу поглянути й на принципи добору новин на сайтах. Ми бачимо, що перевага надається стереотипності та конфліктності (зокрема це видно із новин про регіони — нічого важливого, тільки кримінал), емоційності (намаганням підшукати новину під настрій аудиторії), всеохопності (спробами давати новини звідусіль, не зважаючи на їх важливість чи актуальність), швидкості (краще передрукувати новину, ніж перевірити чи доповнити її власноруч). Але про цей критерій ми детальніше поговоримо у другій частині нашого дослідження.

Наталя Стеблина,

експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика,

координатор Моніторингу дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа

This Post Has Been Viewed 17 Times

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *