Як причесують прес-релізи у Дніпропетровську — експерти про помилки у місцевих медіа

Дніпропетровським сайтам бракує фахових літературних редакторів та коректорів. Так, російськомовні сайти просто використовують автопереклад прес-релізів. Через це в текстах допущено дуже багато помилок, неточностей, і якість інформаційних матеріалів знижується, такими є спостереження експертів Інституту демократії імені Пилипа Орлика, які здійснювали моніторинг ЗМІ Дніпропетровська. Окрім цього, дослідники відзначають зростання джинси та використання журналістами штампів. 

«Лодках» замість «Начовний» та голова без голови

В матеріалі ІА «Мост-Днепр» через використання журналістами автоперекладу не можна встановити прізвище радника голови ОДА: «Наша цель — открыть подобные центры во всех районах региона. А в будущем распространить опыт на другие области страны», — отметил советник председателя ОГА Иван лодках»  (прізвище радника — Начовний)

Знімок екрана 2015-08-03 10.55.11

На сайті «Наш район» в матеріалі «В Днепропетровске будут поддерживать предпринимателей» не дописали посаду міського голови:

«…Городская власть всегда открыта для сотрудничества и готова помогать предпринимателям в решении вопросов, сдерживающих развитие малого и среднего бизнеса», — отметила исполняющая обязанности городского Галина Булавка…»

Експерти також відзначають слабку журналістську роботу у дніпропетровських медіа.

«Все ще залишається (особливо для інформаційних агентств) проблема поширення неопрацьованої (не редагованої, не доповненої, без експертних оцінок тощо) інформації, отриманої від прес-служб, інших ЗМІ і т.д. Досить відчутною є проблема дефіциту кваліфікованих експертів, які залучаються. Відтак, залишається низьким показник дотримання балансу думок, а також повноти наданої у ЗМІ інформації», — зазначає Валерій Дрешпак, завідувач кафедри інформаційних технологій та інформаційних систем Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, експерт з медіа-політики та масових комунікацій тематичних проектів прес-клубу ДОО НСЖУ.

«Відчувається брак аналітичних та різножанрових матеріалів. Тему війни ЗМІ подають через призму вже створених штампів, навіть не намагаються прояснити ту чи іншу ситуацію, — додає Тетяна Кремінська, заступник головного редактора обласної газети «Вісті Придніпров’я», помічник голови Дніпропетровської обласної організації НСЖУ, експерт. – У новинних стрічках здебільшого трішки «причесані» готові прес-релізи. Тобто ЗМІ виконують лише одну зі своїх функцій — інформування, але цією функцією дуже майстерно та регулярно користуються всі, кому потрібен піар, політичне промо тощо».

Політична джинса у дніпропетровських медіа

Згідно з висновками експертів щодо наявності матеріалів із ознаками замовності, відсоток виявленої «джинси» у чотирьох друкованих та чотирьох електронних ЗМІ Дніпропетровська у червні 2015 року знову почав зростати – 14,49% в газетах і 22,22% на сайтах. Тоді як у попередньому моніторинговому періоді, у березні 2015р., він був найнижчим за увесь час реалізації проекту (11,11% та 2,35% відповідно).

Таку ситуацію експерти прогнозували, оскільки наближається чергова виборча кампанія, зазвичай спокуслива прихованою рекламою.

Друкованим виданням показник «джинси» забезпечили дві газети – «Днепр вечерний», яка вмістила найбільшу кількість матеріалів із ознаками замовності — 43,75% від оглянутого контенту (в березні це видання займало передостанню позицію — 11,76%), та «Наше місто» — 17,65% (13,33% — в березні 2015р.) З 16-ти матеріалів «Днепра вечернего», які були відібрані для експертного аналізу, 5 відповідали критеріям, що вказують на політичну «джинсу», і 2 мали ознаки комерційної «джинси». Публікації із ознаками політичної замовності подаються під рубриками «Острый вопрос», «Вопрос ребром», «Актуально!» В газеті «Наше місто» за період, що оцінювався, з 17-ти матеріалів 3 визначені як політична «джинса».

Експерти також відмічають, що помітно активізувалися чинні керівники органів місцевого самоврядування. При цьому слід віддати належне рейтерам – навіть відверто замовні матеріали у більшості своїй написані так, що «не підкопаєшся» і формально часто-густо (якщо не знати залаштункових нюансів) «тягнуть» на повідомлення, що в цілому відповідає основним стандартам.

Політичну «джинсу» дніпропетровським ЗМІ у червні 2015 року забезпечили в основному Олександр Вілкул, якого, здається, чи не найбільше турбує питання перейменування Дніпропетровська, Борис Філатов, який демонструє свою турботу про мешканців міста – його Фонд займається встановленням спортивних майданчиків, облаштовує масштабну зону відпочинку на Дніпрі, організовує дозвілля маленьких українців, відкриває літній патріотичний табір «Укропчик». Без належного рекламного маркування публікувалась і партія «Відродження».

Знімок екрана 2015-08-03 11.38.42

Журналістські стандарти

У червні 2015 року експерти при максимальній оцінці 6 за кожен матеріал (1 бал за кожний із 6 критеріїв) вивели такі середні оцінки (від найвищої – до найнижчої):

«Лица» — 5,67 (березень — 5,13; січень — 4,63);

«Зоря» — 5,27 (березень — 5,13; січень — 5,00);

«Наше місто» — 5,24 (березень — 5,00; січень — 4,93);

«Днепр вечерний» — 5,06 (березень — 4,88; січень — 5,31);

«Дніпро.Depo.ua» — 5,10;

«056.ua» — 4,96 (березень — 4,48; січень — 4,67);

ІА «Мост-Днепр» — 4,76 (березень — 4,62; січень — 4,48);

ІА «Наш район» — 4,29 (березень — 4,19; січень — 3,33).

Щодо дотримання окремих стандартів у червні, то найвищий середній бал дніпропетровські друковані ЗМІ – по 1 балу – мають за «відокремлення фактів від коментарів» (у березні – 0,92; у січні – 098) і за «точність» (у березні і у січні – по 0,97). Критерій «достовірність» цього місяця отримав менше, ніж у березні – 0,95 (березень – 0,97; січень – 0,98). Продовжує зростати показник «повноти поданих фактів» — 0,92 (у березні – 0,87; у січні – 0,82). На попередньому рівні лишився критерій «оперативність» — 0,87 (березень – 0,87; січень – 0,84). «Баланс думок» дещо підвищив показник – 0,56, втім як і раніше займає найнижчу позицію (березень – 0,44; січень – 037).

Таким чином, зберігається тенденція зростання середньої оцінки друкованих видань за дотримання критеріїв: у червні 2015р. – 5,31 бала із можливих 6 (березень – 5,04; січень – 4,97; жовтень – 4,01; вересень – 4,97).

На сайтах цього місяця першу позицію традиційно займає «достовірність або посилання на джерела інформації» із показником 1,00 бал (у березні – 1,00; у січні – 0,95). Залишається на другій сходинці, хоча і дещо знизивши бал, «точність» — 0,91 (у березні — 0,98 бала, у січні – 0,83). По 0,90 бала мають «оперативність» (0,80 у березні, 0,91 у січні) та «відокремлення фактів від коментарів» (у березні – 0,96, у січні – 0,79). Стандарт «повнота поданих фактів» у червні отримав 0,81 бала (у березні — 0,67 бала, у січні – 0,60), а «баланс думок» — усього 0,25 бала (0,13 бала у березні та 0,19 у січні).

Отже, середній бал за дотримання критеріїв у Інтернет-виданнях також зріс і становить 4,77 (у березні – 4,54 бала, у січні – 4,28 бала, 3,84 бала у жовтні та 4,04 – у вересні), піднявшись до оцінки, якої за увесь час моніторингу ще не було досягнуто.

Середня для всіх медіа оцінка знову покращилась – 5,04 бала (у березні – 4,79; у січні – 4,62; у жовтні – 3,92; у вересні – 4,50). Втім, хоч і спостерігаємо певне покращення показників, та вкотре найнижчу оцінку серед Дніпропетровських ЗМІ, які моніторили експерти, отримав стандарт «баланс думок».

Наталія Назарова,

координатор Моніторингу дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа,

експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика

This Post Has Been Viewed 10 Times

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *