Вистава «Кіт Мур» від театру «Девять муз» під керівництвом Наталії Романовської відбулась 19 червня в Одеській Кірсі .

Скляне півколо, де посередині стоять сині стільці, повністю заповнене людьми, які шепочуть одне один одному, що от вже повинна початися вистава. І тут піднімається режисерка, а у залі запановує тиша. У вступному слові Наталія Романовська розповідає про те, що ця вистава зроблена за романом Е.-Т.А.Гофмана «Життєві погляди кота Мура», де Гофман зобразив історію власного кохання.

«Темно, темно», — почулося звідусіль та луною заполонило невеличке приміщення. Актори виходили з усіх частин зали. Пишні княжі костюми шурхотіли по паркету. Із цього часу почалася розповідь про дзвінкоголосу Юлію та музиканта Йоганнеса Крейслера, які закохалися одне в одного, але як завжди між щастям є перепони у вигляді злодія принца Гектора. Також паралеллю простягалась історія кота Мура, який закохався у кішечку Міс-Міс. Ролі котів виконували діти.

Діти стали визначальною родзинкою вистави. Дитячі вуста промовляли дорослі репліки та проживали доросле життя. «Як не дивно, але діти усвідомлено говорять такі складні філософські фрази про буршів та філістерів, про дружбу та кохання», — коментує режисерка Наталія Романовська.

У кінці спектаклю всіх покликали в нічний двір Кірхи, де була концертна програма, яку відкрив одеський музикант Сергій Школьнік своєю авторською піснею «Менуэт судьбы». А згодом ансамбль старовинного танцю «Сarpe diem» танцював менует та крабову польку, в останній будь-хто міг брати участь, підстрибуючи у три чверті по колу. Виконавець ролі Йоганнеса Крейслера Олександр Ільвахін виконав арію Фігаро з опери В.А. Моцарта «Весілля Фігаро». Одразу за ним вискочили міми, які розіграли історію свого кохання. Після чого звук феєрверків у колонках захопив двір, а усі підняли очі та бачили неіснуючі в цій реальності феєрверки, проте реальні в їхніх уяві.

«Взагалі цей твір Гофман не закінчив, тому кінець придумали ми самі, взявши за взірець те, як він закінчував інші свої твори», — зазначає Наталія Романовська.

Діти та дорослі підбігали до режисерки, обіймали та цілували її, дякуючи за ті прекрасні репетиції та вистави, які творили та показували весь рік. А тепер час відпочити на літніх канікулах.

І коли всі розбіглися, режисерка присіла на лавочку та сумно проговорила: «На жаль, у світі набагато більше філістерів, ніж буршів».

Кристина Кебікова

фото автора, ФБ-сторінка Н. Романовської

This Post Has Been Viewed 129 Times