Затишна екскурсія старим Києвом

architektura-odessy-urbanistika-genplan

Заблукати у Києві легко, тож гості міста часто-густо ходять головними вулицями, уникаючи манівців. Дехто взагалі обмежується тим, що бродить туди-сюди Хрещатиком, щоб потім сказати «Был я в этом Киеве, ничего интересного».

Між тим, наша столиця є одним із найбагатших в архітектурному плані міст Східної Європи. За розмаїттям стилів Київ можна порівняти з Москвою, Петербургом та Бухарестом, а от за оригінальністю форм він неперевершений. Відчути його красу дозволить екскурсія старим містом.

Наша екскурсія зручна тим, що починається і закінчується Хрещатиком. Водночас, ми пройдемося тихими (за київськими мірками) вуличками, де багато гарних будинків, затишних скверів і місць, де можна перекусити. Довжина маршруту всього 3 кілометри, тобто пройти його можна всього за годину. А далі — Майдан, МакДак, метро, вокзал…

Отже, ви прийшли на Майдан. Від нього відходять променями шість вулиць, що починаються знайомим ансамблем симетричних будівель. З правої сторони першою буде вулиця Костельна, наступною — Михайлівська. По ній ми і підемо вгору.

Вулиця Михайлівська веде нас на однойменну площу, названу на честь Михайлівського Золотоверхого монастиря. Кажуть, що на перетині усіх трьох Михайлівських місць Михайли починають світитися від щастя та гордості. Втім, це легко перевірити, але до того чарівного місця ще треба дійти. Шляхом нам зустрічаються чарівні будинки.

От, наприклад, 22-й номер — елітний будинок 1900 року з сучасною надбудовою і нахабними балконами збоку.  Що він справді престижний і дорогий, видно за багатством декору та… наявністю штукатурки. Зазвичай житлові будинки старого Києва мають цегляніі стіні, покриті фарбою. Якщо ви були в Одесі, то одразу відчуєте різницю. Один і той же будинок зі штукатуркою та без -це дві великі різниці.

Михайлівська 22а -1
Михайлівська, 22а-2
Наступний цікавий будинок — №18. Типовий представник модного на початку ХХ століття стилю «модерн». Такі будинки справляють ефект не оздобленням, а гнучкими формами та ледь помітними нюансами. Саме тоді зявляються трапецевидні балкони та вікна, стрічкоподібні виступи на пілястрах. Особливість будинку №18 — «пірамідальна» кладка над входом. Дуже схожа на масонську піраміду, зображену на американських доларах. Якщо ви вірите у це, радимо доторкнутися у стіні і загадати фінансове бажання. Скромні мрії обовязково збудуться.

Михайлівська, 18-а
А ось елегантний будинок №8, збудований у ренесансному дусі наприкінці ХІХ століття. Це взірець гарного смаку і особливого такту архітектора. На кожному поверсі — своє оформленнявікон. Будинок має три карнизи, фронтони, медальйони та багато інших прикрас. Водночас, вони гармонійно поєднуються і не перевантажують око. Створюється органічний образ, теплий, як вранішня кава з молоком.

Михайлівська 8а
Закінчується вулиця на будинку готелю «Інтерконтіненталь» — приклад поганого смаку архітекторів, що воліють створити з величезних сучасних споруд щось подібне до старовини. Важливе, хоча й не обовязкове, правило хорошого смаку полягає в тому, що чим більшим є будинок, тим простішим має бути його фасад. Краса таких споруд досягається грою форм та обємів. Тому ансамбль «Держпрому» у Харкові — це мистецтво, а от «плаский» готель «Інтерконтиненталь» у Києві схожий на кремовий торт.

Михайлівська, 2 Інтерконтіненталь
Праворуч від «Інтерконтіненталю» бачимо той самий Михайлівський Золотоверхий, що стоїть на київських пагорбах уже 900 років. Поряд з ним — грізна споруда Міністерства закордонних справ. Монастир включений до всіх туристичних путівників. Він вартий окремої екскурсії або того, щоб окремо про нього почитати.

З Михайлівської площі прямуємо до Великої Житомирської і виходимо на лівий тротуар (непарна сторона).

Деякі, навіть дуже красиві міста мають одну-єдину вулицю, яка втілює увесь шарм та велич своєї батьківщини. В Одесі такою вулицею є Ніженська, у Харкові — Сумська, у Франківську — проспект Незалежності, а от у Києві це Велика Житомирська. Саме тому ми сюди і прийшли.

Вулиця проходила тут ще за часів даньоруських князів. За Жидівською (згодом Львівською) брамою, побудованою ще за Ярослава Мудрого, вона переходила на шлях, що прямував до Володимира, який був тоді найбільшим містом західних земель.

Протягом століть на Житомирському тракті процвітали торгівля та ремесла. Лише у другій половині ХІХ століття тут зявляються великі прибуткові будинки. У ХХ столітті вони зносяться, перебудовуються і зростають з 2-3 до 5-6 поверхів. Вулиця стає заможною, а над її оформленням працюють провідні архітектори Києва.
Єдиний мінус — це ширина. Велика Житомирська зовсім невелика, особливо вузькі тут тротуари. Тому гуляти цією вулицею у час пік не завжди затишно. Тут — музей зодчества, а зелені і тихі місяця чекають нас попереду.
Велика Житомирська-Володимирська

На початку вулиці невеликий будиночок нагадує нам про Львів. Усього кількасот кілометрів у тому ж напрямку і ви, можливо, опинитеся на площі Ринок.

Велика Житомирська, 6
На розі Володимирської бачимо привітний будинок початок ХХ століття, який з натяжкою можна назвати жовто-блакитним.Придивіться: кілька поспіль вікон кутової секції — сліпі.
Велика Житомирська, 8 - Володимирська,14
Будинок №8а — один з найкращих взірців київського модерну. Прикрас майже немає. Краса будинку досягається вдалим розташуванням вікон різної форми, балконів та еркерів. Зі смаком підібрані облицювальні матеріали.

У такому будинку хочеться жити. Власне, саме для цього забудовник і найняв архітектора Михайла Бобрусова, який і проектував це чудо. Оренда навіть трикімнатної квартири тут могла коштувати від 50 до 80 рублів на місяць, тобто у 1,5-2 рази більше, ніж платня кваліфікованого робітника, який годував усю родину. Сьогодні квадратний метр на Великій Житомирській коштує в середньому 20 тис. грн.
Велика Житомирська, 8а
Згори за нами пильно стежить горгуля…
Велика Житомирська, 8а-3
… ы ще якась химерна потвора
Велика Житомирська, 8а-4
Дуже дивний будинок під №10. Замість химер його прикрашають приємні жіночки, а фасад оповитий гнучкими візерунками. Еркер (закритий балкон) на верхньому поверсі взагалі унікальний. Такий не в кожному місті знайдеш, та й невідомо, че є у Києві щось схоже.

Зверніть увагу на «совковий» балкон нагорі. Такі штукистали можливі завдяки запровадженню у будівельній практиці металевих балок. Відбулося це на початку ХХ століття, тобто на 20 років пізніше, ніж у США.

Велика Житомирська, 10-4
Велика Житомирська, 10 еркер
Наступною після модерну архітектурною епохою в українських містах став конструктивізм. Коротко цей стиль можна охарактеризувати як гру геометричних обємів при «нульовому» декорі. Це — перший справді сучасний стиль.
Велика Житомирська, 17
Зазвичай конструктивістські будинки дуже мінімалістичні, проте цей — виняток. Його збудовано 1930 року для членів товариства «Радянський лікар» за проектом архітектора Павла Альошина. Рівень життя та забезпеченість населення житлом  тоді були нижче плінтуса, але, як казав Сталін, «Мы можем обеспечить некоторым людям хорошие условия жизни, а некоторым — еще лучше».  Такими людьми стали найкращі лікарі Києва. Зокрема, тут жив голова Українського республіканського товариства терапевтів, академік Вадим Іванов.
Велика Житомирська, 17-1

Трохи далі бачимо уже зовсім сучасний Бізнес-Центр «Панормама». Він цікавить нас як альтернативний маршрут подорожі. Споруда має прохід на Пейзажну алею — одне з найкращих у Києві місць відпочинку. Також звідси можна спуститись на буржуазну Воздвиженку і далі потрапити на Андріївський узвіз. Дорога займе 20 хвилин.

Велика Житомирська, 20 БЦ Панорама

Велика Житомирська, 20 БЦ Панорама Пейзажна алея

This Post Has Been Viewed 53 Times

Комментарии

  1. Юрій

    «…одну-єдину вулицю, яка втілює увесь шарм та велич своєї батьківщини. В Одесі такою вулицею є Ніженська»
    Що ви мали на увазі? НіжИнська — гарна одеська вулиця, на якій жили греки з Ніжина. То про яку «батьківщину» мова?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *