Авангардна архітектура Івано-Франківська

архітектура івано-франківська

Старовинний Станіслав відомий своєю вишуканою архітектурою та аристократичною вдачею. Водночас, саме тут свого часу зявилася група цікавих зодчих-авангардистів, які подарували місту багато будинків нового типу – можливо, не вельми принадних, зате простих і доступних.

Івано-Франківськ сформувався у класичне місто з чітким планом та багатоповерховою забудовою лише на межі ХІХ і ХХ століття. У період стрімкої урбанізації, з 1880 по 1914 роки, його населення зросло у 3,5 рази — з 19 до 64 тисяч чоловік. Це навіть швидше, ніж у випадку Львова та Чернівців. Основне зростання припало на ХХ століття, коли чисельність населення подвоїлося. Відповідно до епохи, у характері забудови здобули перевагу різні прояви стилю ар-нуво (югендтштиль, сецессія, модерн). У цьому плані Франківськ розвивався у єдиному руслі з більшістю міст України та Східної Європи взагалі.

Інша справа 20-30-і роки. У цей час на радянській частині України міста спочатку відходять від наслідків громадянських війн, а потім розпочинають бурхливу індустріалізацію. До будівництва житла «не доходять руки» ніде, за винятком столичного Харкова та нових міст Донбасу, та й там житловий фонд зростає значно повільніше, ніж чисельність населення. Внаслідок такої будівельної політики авангардна архітектура зустрічається у наших містах спорадично. Є окремі комплекси, але ніде, окрім вказаних міст не зявилося (або не збереглося) цілих кварталів типової забудови.

Івано-Франківську у цьому випадку «пощастило» більше. Хоча місто і не могло похизуватися бурхливим розвитком у міжвоєнний період, у ньому було побудовано чимало житлових та громадських споруд у конструктивістському дусі. Можливо, їх навіть більше, ніж у величезній Одесі, де таких обєктів налічується не більше півсотні. У Франківську навіть ратуша авангардна — її побудували між 1928 та 1939 році після того, як попередня споруда була зруйнована під час Першої Світової війни.

У випадку з житловою архітектурою конструктивізм — це тенденція до максимального спрощення та здешевлення будівництва в опорі на новітні санітарно-гігієнічні дослідження. Такий підхід був покликаний задовільнити попит кваліфікованих робітників та їх сімей у власному житлі з мінімальними витратами для забудовника.

Попри усі відмінності, і у Харкові, і в Одесі, і в Івано-Франківську конструктивізм — це невеликі кімнати та кухні, низькі стелі, тісні сходові клітини. Навідміну від пізніших «хрущівок» це спиралося на певну естетичну систему. На території СРСР орієнтиром була гра обємів, чіткість членувань та підкреслена аскетичність. У Польщі, якій на той час належав Францівськ, вирішальним було мистецтво «нюансу», яке полягало у намаганні створити максимально виразний образ не вдаючись до елементів декору. Звідси маємо основні риси місцевого авангарду:

— круглі віконця-ілюмінатори там маленькі хвіртки у санвузлах з виходом на фасад;
— вертикальні стрічки подвійних вікон на сходових клітинах;
— великі вікна на противагу вузким «бійницям» у Одесі;
— вуглові приміщення часто мають близько розташовані вікна на обох стінах;
— заокруглені балкони з виходом на перпендикулярну стіну.

Майже усі витвори нової архітектури зявилися на околицях тодішнього міста. Передусім, на нинішніх вулицях Драгоманова та Бельведерській, а також у приватному секторі. Інформації про архітекторів-авангардистів Івано-Франківська в інтернеті замало. Краєзнавча література також не приділяє цьому питанню відповідної уваги – таке ставлення до історії нової архітектурм взагалі характерне для старих красивих міст. Нам лишається споглядати і вивчати. Безумовно, житлова архітектура ще повернеться до витоків конструктивізму, адже питання реконструкції міст і розселення широких мас населення з кожним десятиріччям стає усе більш нагальним.

DSCN0101

Івано-Франківська ратуша, побудована у 1928-1939 роках під керівництвом іненера Станіслава Трелі

DSCN9926

Ансамбль житлових будинків на початку вулиці Бельведерської, 1932 рік

DSCN0008

DSCN0033

Зверніть увагу на хвіртки, передбачені, ймовірно, для вентиляції санвузла

DSCN0034

DSCN0045

За традиційних способів будівництва метр житла є найдешевшим саме у дво-триповерхових спорудах

DSCN0046

DSCN0103

DSCN0123

DSCN9841

Вулиця Драгоманова майже повністю забудована у 30-х роках

DSCN9843

DSCN9844

 

DSCN9878

DSCN9879

DSCN9943

Михайло Мейзерський

This Post Has Been Viewed 225 Times

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *