Архітектура Вінниці: принади українського Парижа

Вінниця лише нещодавно привернула увагу любителів подорожувати. Довгі роки мальовниче місто на річці Буг вважалося звичайнісіньким обласним центром і славилося своїми кримінальними звичаями. Але Вінниці пощастило з владою і покровителями. З часом вона стала доглянутою і затишною, а ще тут з’явилася визначна пам’ятка, якій би могли позаздрити деякі столиці.

Місто для людини

Вінниця розташована у самому центрі України, на перетині найважливіших маршрутів. Тому діставатися сюди дуже зручно, а вартість плацкарти з більшості міст не перевищує 100-130 гривень.

Доїхати від вокзалу до центру міста можна за 7-10 хвилин. А можна і прогулятися, адже Вінниця влаштована дуже просто – не загубишся. Широкий проспект Коцюбинського, оточений різноманітними магазинчиками і торгівельними галереями, виходить на міст, звідки починається центральна вулиця міста — Соборна. Вона славиться гарними старовинними будинками та храмами.

DSCN5045 DSCN5048Соборна, у свою чергу, переходить у Хмельницьке шосе (справа) і вулицю Пирогова (зліва). Цієї системи координат достатньо, щоб нормально орієнтуватися у місті. І транспорт там працює, як по годиннику. Вузькоколійні швейцарські трамваї, тролейбуси, автобуси і маршрутки не змушують на себе довго чекати і рідко бувають переповнені.

DSCN5041Вінниця добре упорядкована. Тут багато місць для відпочинку і просто лав на тротуарах. Коли зголоднієте, достатньо швидко знайдете, де поїсти. Мешканців великих міст приємно вразять ціни – вони в 1,5 рази нижчі, до того ж без шкоди для якості. Добре наїстися двома стравами з напоєм у центрі міста можна за 30-40 гривень. Простіше за все знайти кафе за смаком поблизу площі Незалежності та парка Козицького. Розташовані вони близько один до одного, обабіч Соборної вулиці. Власне, помилитися в центрі Вінниці важко.

Інтрига вечора

Зазвичай розповідь про місто починають з опису визначних пам’яток. Бажано, щоб це було щось вражаюче, на кшталт Одеського оперного чи львівського Високого Замку. Парк Леніна чи краєзнавчий музей здатні зацікавити не кожного.

Вінниця загалом звичайне місто, хоч і дуже миле. Але тут є одна визначна пам’ятка, від якої захоплює подих. Це не Колізей, не Великий Каньон, а лише фонтан – найбільший у Європі плавучий музикальний фонтан Roshen, встановлений посередині Південного Бугу.

DSCN5186  Кожного вечора на узбережжі Roshen (у Вінниці це слово на кожному кроці) збираються сотні людей. Обрати зручне місце на водно-світлове шоу приходять за три години до початку. Тільки якщо влаштуватися по центру, саме попереду фонтана, можна побачити головне: після шалених залпів і піруетів з підсвіткою фонтан утворює водяне віяло, на яке проектується відео. Сполучення водних фігур, підсвітки, зображення і звука, а також атмосфера шоу просто неба залишає незабутнє враження на глядачів. Навіть ті, хто досить втомився від очікування і понуро констатував: «Ну так, фонтан. Великий. І шо?», від побаченого приходять у захват. До речі, 90-метровий агрегат Roshen входить у десятку найвидовищніших фонтанів світу.

DSCN5230Відомо, що цукрово-шоколадний олігарх, а нині пан президент Петро ПоRoshenко вклав у вінницьку пам’ятку 37 млн грн. При цьому всі шоу проводяться безкоштовно кожен день, окрім вівторка, з травня до жовтня. Відео-частина зазвичай починається о 21:00. Загалом програма може змінюватися залежно від дня тижня чи свята. Щоб нічого не пропустити, радимо приходити о 18:00-19:00 годині.

Скромна аристократка

Вінницю сміливо можна назвати містом фонтанів. Їх багато і працюють вони на повну потужність. Води тут не шкодують, на відміну від Одеси, наприклад. З водою пов’язана ще одна визначна пам’ятка – гарна водогінна башта початку ХХ століття. Облицьована декоративною цеглою, з годинниками по обидва боки, вона є унікальною спорудою такого типу в Україні.

ВодонапорнаяІнший символ Вінниці – анатом Микола Пирогов. Він тут особа така ж важлива, як і Петро Порошенко. Вінд нього місту дісталася прекрасна садиба-музей в ботсаду, а також усипальниця, де вже 134-ій рік поспіль лежить забальзамоване тіло медика. Технологію вигадав сам Пирогов і, варто зазначити, тримається краще Ілліча. За 15 гривень в усипальницю пускають всіх бажаючих.

Пирогова усыпальницаНа північ від Вінниці, поблизу села Стрижавка, розташований комплекс «Вервольф» — ставка Гітлера, яку він кілька раз відвідував літом-осінню 1942 року. Від військово-розважального містечка залишилися величезні бетонні брили, густо прошиті арматурою. Вхід на територію платний — 50 грн. Дістатися можна 138-ю маршруткою, що ходить від вокзалу.

DSCN1187Втім, якщо ви не любитель селфі з екстремальних місц, «Вервольф» може вас розчарувати. Тут забагато комерції і замало історії. численні стенди переповідають історію війни, але майже не подають інформації стосовно решток споруд. Де бункер Гітлера, а де будиночок Бормана, маєте здогадатися самі. Звісно, ви можете доплатити екскурсоводу, але майте на увазі, що різні гіди переповідають історію місця по-своєму. Загалом візит до «Вервольфа» невеликою групкою з екскурсоводом та правом зйомки обійдеться вам у 100 грн з носа.

Вінницькі світи

Загалом Вінниця – звичайний провінційний центр. Зелений, затишний, неспішний. На Соборній вулиці варто подивитися на католицький костел ХVIII століття і побудований перед самою революцією розкішний готель «Савой». Заглибившись праворуч чи ліворуч, потрапляємо в мережу звивистих вуличок, що спускаються до річки. Будиночки тут цегляні, у 1-2 поверхи, оточені вишнями і яблунями. Ця частина міста зовсім не змінилася за останні 80-100 років.

DSCN5293Трохи далі, біля Центрального парку, потрапляємо в район сталінської забудови, названий «Парижем» через свій парадний вигляд і просторі алеї.

DSCN1144Вінничани взагалі мають пристрасть до екзотики. Ієрусалимка, Куба, Корея – це теж мікрорайони. Ієрусалимка до війни була єврейським серцем міста, а от «Куба» і «Корея» були притягнуті за вуха,щоб догодити КПРС. До речі, кращий житловий район міста називається Вишенька. Це типовий «спальник», але дуже чистий і занурений в зелень.

Така Вінниця, місто скромної краси, до якого хочеться повертатись знову і знову. Тим паче, що це цілком можливо. Як ми вже зазначали, дорога і харчування коштують не дорого. Те ж саме можна сказати і про готелі. Багато з них пропонують двохмісні номери у центрі міста за 230-320 грн/ніч. Якщо вас не бентежать меблі 15-річної давності і підлога, що здригається від трамвая, ви чудово відпочинете. Тим, хто любить гарний сервіс, доведеться розщедритися на 400-500 грн за номер. У будь-якому випадку, подорож до Вінниці варта таких витрат.

Михайло Мейзерський, Ольга Чайка

This Post Has Been Viewed 94 Times

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *